Залагодження «чорним» нотаріусом справи з правоохоронцями підвищило витрати на подальше оформлення спадщини.
По факту засвідчення приватним нотаріусом у 2019 році особистого подання особою П., відсутньою в Україні, заяви про прийняття спадщини, у 2021 році було порушено кримінальну справу за ознаками ч.3 ст.358 Кримінального Кодексу України.
Показами шести свідків встановлено, що приблизно у 2011 році особа П. виїхала з України до США і там проживає постійно. За наданою слідству Державною прикордонною службою інформацією відомостей про перетин кордону України особою П. у період 2017-2023 роки не зафіксовано.
Постановою слідчого у 2023 році кримінальне провадження закрито у зв’язку з відсутністю події і складу кримінального правопорушення, постанова визнана законною керівником Лівобережної окружної прокуратури м.Дніпра, к.ю.н. О. Коршуном. Дії слідства перевірялись заступником прокурора Дніпропетровської області Р. Вахітовим.
Також закриття справи визнали законним суддя Амур-Нижньодніпровського райсуду м.Дніпропетровска Ф. Сенчишин і судді Дніпровского апеляційного суду О. Іванченко, А. Пістун і В. Руденко.
Без призначення почеркознавчої експертизи, посилаючись на, начебто, власноручний підпис особи П., судді встановили:
«неможливість на теперішній час встановити місце знаходження П. та, відповідно, проведення її допиту, як і відсутність відомостей про перетин нею державного кордону України, зазначених висновків не спростовує».
Чисельні порушення слідством і суддями норм Кримінального процесуального Кодексу викликали обґрунтовану підозру корупційного впливу нотаріуса на правоохоронців для відвернення кримінальної відповідальності.
З документальними доказами ознак корупції у даній кримінальній справі потерпілим, на ім’я Президента України, у листопаді 2023 року була направлена скарга з проханням сприяти у відновленні законності.
У лютому 2024 з Офісу Президента повідомили, що скарга направлена на розгляд до прокуратури Дніпропетровської області.
Повторна скарга з наданням документів про раніше проведене облпрокуратурою наглядове провадження у цій кримінальній справі, – також відправлена до облпрокуратури.
Третя скарга на необґрунтованість відправки документів для повторного розгляду прокуратурою Дніпропетровської області була розглянута заступником керівника Департаменту з питань звернень громадян К. Кокарєвим. Його відповідь – від 05.04.2024.
У скарзі на ім’я Президента вказано:
«Підтримуючи Ваші дії із знищення проявів корупції, інформую про прикрий випадок небажання слідчих органів і суддів забезпечити невідворотність покарання правопорушень»,
доданими документами підтверджувалась остаточность і неоскаржуваність у кримінально-процесуальному порядку рішень правоохоронних органів у даній справі.
Залишаючи без уваги факт вичерпання у даній справі усіх, визначених кримінальним законодавством, механізмів, пан Кокарєв зазначає:
«Вирішення порушуваних Вами питань, що стосуються досудового розслідування у кримінальному провадженні, не належить до повноважень Президента України, вичерпно визначених Конституцією України, а має відбуватися через юридичні механізми, визначені кримінальним законодавством».
Від імені Президента України пан Кокарєв відмовив у розгляді скарги і повернув всі документи, що свідчили про ознаки корупції у правоохоронних органах.
Оскільки пан Кокарєв посилається на Конституцію України, слід згадати, що відповідно її статті 40 громадянам гарантовано право звертатися до посадових осіб державних органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Можливо, пан Кокарєв має від Президента України довіреність на дії від його імені, але про це у відповіді не зазначено.
У 2019 році невстановлена особа, маючи на руках паспорт громадянки П. і заповіт на її користь, у якому значилось
«усе рухоме і нерухоме майно заповідаю»,
сподівалась розбагатіти, але виявилось, що окрім невиділеної в натурі частки житлового будинку 1946 року будівництва, у якому проживає потерпілий спадкоємець, ніякого майна за спадкодавцем не зареєстровано. А залагодження нотаріусом справи з правоохоронцями підвищило витрати на подальше оформлення спадщини, тому, як зафіксували судді, до сьогодні свідоцтво про право на спадщину не видане.
Загалом, і без участі О.Татарова, боротьба з корупцією чиновниками Офісу Президента України поставлена на певний рівень.
Залагодження «чорним» нотаріусом справи з правоохоронцями підвищило витрати на подальше оформлення спадщини.
По факту засвідчення приватним нотаріусом у 2019 році особистого подання особою П., відсутньою в Україні, заяви про прийняття спадщини, у 2021 році було порушено кримінальну справу за ознаками ч.3 ст.358 Кримінального Кодексу України.
Показами шести свідків встановлено, що приблизно у 2011 році особа П. виїхала з України до США і там проживає постійно. За наданою слідству Державною прикордонною службою інформацією відомостей про перетин кордону України особою П. у період 2017-2023 роки не зафіксовано.
Постановою слідчого у 2023 році кримінальне провадження закрито у зв’язку з відсутністю події і складу кримінального правопорушення, постанова визнана законною керівником Лівобережної окружної прокуратури м.Дніпра, к.ю.н. О. Коршуном. Дії слідства перевірялись заступником прокурора Дніпропетровської області Р. Вахітовим.
Також закриття справи визнали законним суддя Амур-Нижньодніпровського райсуду м.Дніпропетровска Ф. Сенчишин і судді Дніпровского апеляційного суду О. Іванченко, А. Пістун і В. Руденко.
Без призначення почеркознавчої експертизи, посилаючись на, начебто, власноручний підпис особи П., судді встановили:
Чисельні порушення слідством і суддями норм Кримінального процесуального Кодексу викликали обґрунтовану підозру корупційного впливу нотаріуса на правоохоронців для відвернення кримінальної відповідальності.
З документальними доказами ознак корупції у даній кримінальній справі потерпілим, на ім’я Президента України, у листопаді 2023 року була направлена скарга з проханням сприяти у відновленні законності.
У лютому 2024 з Офісу Президента повідомили, що скарга направлена на розгляд до прокуратури Дніпропетровської області.
Повторна скарга з наданням документів про раніше проведене облпрокуратурою наглядове провадження у цій кримінальній справі, – також відправлена до облпрокуратури.
Третя скарга на необґрунтованість відправки документів для повторного розгляду прокуратурою Дніпропетровської області була розглянута заступником керівника Департаменту з питань звернень громадян К. Кокарєвим. Його відповідь – від 05.04.2024.
У скарзі на ім’я Президента вказано:
доданими документами підтверджувалась остаточность і неоскаржуваність у кримінально-процесуальному порядку рішень правоохоронних органів у даній справі.
Залишаючи без уваги факт вичерпання у даній справі усіх, визначених кримінальним законодавством, механізмів, пан Кокарєв зазначає:
Від імені Президента України пан Кокарєв відмовив у розгляді скарги і повернув всі документи, що свідчили про ознаки корупції у правоохоронних органах.
Оскільки пан Кокарєв посилається на Конституцію України, слід згадати, що відповідно її статті 40 громадянам гарантовано право звертатися до посадових осіб державних органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Можливо, пан Кокарєв має від Президента України довіреність на дії від його імені, але про це у відповіді не зазначено.
У 2019 році невстановлена особа, маючи на руках паспорт громадянки П. і заповіт на її користь, у якому значилось
сподівалась розбагатіти, але виявилось, що окрім невиділеної в натурі частки житлового будинку 1946 року будівництва, у якому проживає потерпілий спадкоємець, ніякого майна за спадкодавцем не зареєстровано. А залагодження нотаріусом справи з правоохоронцями підвищило витрати на подальше оформлення спадщини, тому, як зафіксували судді, до сьогодні свідоцтво про право на спадщину не видане.
Загалом, і без участі О.Татарова, боротьба з корупцією чиновниками Офісу Президента України поставлена на певний рівень.
В.Зайченко
Раніше ми повідомляли:
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
editor