Для цієї статті використані матеріали судових рішень у справі №199/8996/21, оприлюднені для широкого доступу у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Як зазначено в ухвалі слідчого судді від 04.01.2023, слідчим Національної поліції проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, порушеному у 2021 році за ознаками ч.3 ст.358 Кримінального Кодексу України щодо можливого підроблення нотаріусом заяви про прийняття спадщини.
Зацікавлена особа П. звернулась до суду з клопотанням на підставі ч.6 ст.28 КПК встановити слідчому місячний строк для здійснення слідчих дій по встановленню події кримінального правопорушення.
При цьому, на підставі ознайомлення особи П. 28.12.2022 з матеріалами досудового слідства, наводились факти невиконання слідчим у 2021 році своїх рішень про витребування документальних доказів у справі, про вилучення невідомими особами з матеріалів розслідування оперативних документів про виклик на допит особи С., яка начебто у 2019 році звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, про відсутність у матеріалах досудового розслідування постанови про призначення, відповідно виписки із ЄРДР, прокурорів процесуального керівництва слідством. Без останнього – отримані слідчим у 2021 році докази виїзду в 2013 році особи С. за кордон і її відсутності в Україні у 2016-2021 роках є неналежними і не можуть бути прийняті судом.
Безпідставне порушення слідчим розумних строків слідства доказувалось фактом відсутності будь-яких слідчих дій на протязі січня-вересня 2022 року та скасованої судом безпідставної постанови слідчого про закриття провадження від 19.09.2022.
Прохання встановити строк для здійснення слідчих дій обґрунтовувалось посиланням на висновки судових рішень Верховного Суду, які встановлювали право слідчого судді із застосуванням ч.6 ст.28 КПК встановлювати строк слідчих дій. А законом встановлено, що застосування судом висновків Верховного Суду є обов’язковим.
Але ухвалою суду від 04.01.2023 вирішено:
«клопотання не ґрунтується на законі та задоволенню не підлягає»,
що дозволило слідчому продовжувати затягувати строк слідства до його закінчення і закриття на цій підставі кримінального провадження.
22.02.2023 ухвалою слідчого судді відмовлено у відкритті провадження за скаргою на дії слідчого, який відмовляється знайти і долучити до матеріалів провадження постанову про призначення у процесуальному керівництві слідством прокурорів, в ухвалі зазначено:
«розшук постанови про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні та її долучення до матеріалів кримінального провадження не є клопотанням про проведення слідчих дій».
Той факт, що без наявності в матеріалах досудового розслідування зазначеної постанови будь-які докази, отримані слідством, є неналежними і неприйнятними судом при розгляді кримінальної справи, суд влаштовує?
Загалом, дії слідчого і суду впевнено ведуть до закриття кримінального провадження за спливом строку слідства.
Ухвалою суду від 18.04.2023 скасовано постанову слідчого від 23.03.2023 про закриття провадження, оскільки
«слідчим не було виконано всіх можливих процесуальних дій, зокрема і визначених самим органом розслідування як необхідних для встановлення всіх фактичних обставин справи. Оскаржувана постанова слідчого не містить посилання на жодну з встановлених фактичних обставин, як і доказів, на підставі яких такі фактичні обставини були встановлені і котрі б доводили відсутність події кримінального правопорушення».
При цьому зазначено, що оперативним підрозділом встановлено місцезнаходження особи С., але її допит (визначений постановою слідчого від 05.11.2021) до закриття провадження 23.03.2023 не проведений.
Можливість слідчого тягнути час слідства без належних слідчих дій ґрунтується на таємниці слідства. Відповідно ст.221 КПК слідчий зобов’язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення.
З метою встановлення фактів бездіяльності слідчого потерпілим заявлено клопотання на підставі ст.221 КПК про ознайомлення з матеріалами.
Відмову слідчого оскаржено до слідчого судді, який ухвалою від 12.05.2023 відмовив у відкритті провадження на тій підставі, що до слідчого судді може бути оскаржена бездіяльність слідчого, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які той зобов’язаний вчинити лише у визначений цим Кодексом строк, а стаття 221 КПК не містить строку, протягом якого матеріали мають бути надані потерпілому для ознайомлення.
Зазначені дії слідчого та судді сприяють досягненню єдиної мети – відвести від покарання нотаріуса.
Виникає питання: яка причина ігнорування приписів закону щодо законності розслідування у розумний строк та невідворотності покарання злочину?
Тут може мати місце посилання на цивільну справу №199/775/20 (оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових справ), якою дії зазначеного у кримінальному провадженні нотаріуса, який засвідчив особисте подання особою С. заяви про прийняття спадщини, прийняті судом як законні. Справа пройшла всі судові інстанції і 19.11.2020 колегія Верховного Суду відмовила у відкритті касаційного провадження, оскільки апеляційний суд, розглядаючи справу 13 жовтня 2020 року, при ухваленні рішення, застосував висновки Верховного Суду від 19.02.2020 та від 26.10.2020.
У постанові Дніпровського апеляційного суду від 13.10.2020 у справі №199/775/20 ніяких висновків Верховного Суду не зазначено, тим паче висновку від 26.10.2020, який проголошено після постанови апеляційного суду.
Ухвала Верховного Суду від 19.11.2020 остаточна і оскарженню не підлягає, а з врахуванням того, що її підписав нинішній член Вищої ради правосуддя Бурлаков С.Ю., зрозумілі старання слідчого і судді у відведенні від покарання осяяного вищим судовим авторитетом нотаріуса.
В.Зайченко
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
Даний сайт було створено у рамках проєкту «Виявлення, висвітлення та протидія корупційним схемам на ринку землі у Дніпропетровській області» за підтримки Відділу з правоохоронних питань Посольства США в Україні.
Для цієї статті використані матеріали судових рішень у справі №199/8996/21, оприлюднені для широкого доступу у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Як зазначено в ухвалі слідчого судді від 04.01.2023, слідчим Національної поліції проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, порушеному у 2021 році за ознаками ч.3 ст.358 Кримінального Кодексу України щодо можливого підроблення нотаріусом заяви про прийняття спадщини.
Зацікавлена особа П. звернулась до суду з клопотанням на підставі ч.6 ст.28 КПК встановити слідчому місячний строк для здійснення слідчих дій по встановленню події кримінального правопорушення.
При цьому, на підставі ознайомлення особи П. 28.12.2022 з матеріалами досудового слідства, наводились факти невиконання слідчим у 2021 році своїх рішень про витребування документальних доказів у справі, про вилучення невідомими особами з матеріалів розслідування оперативних документів про виклик на допит особи С., яка начебто у 2019 році звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, про відсутність у матеріалах досудового розслідування постанови про призначення, відповідно виписки із ЄРДР, прокурорів процесуального керівництва слідством. Без останнього – отримані слідчим у 2021 році докази виїзду в 2013 році особи С. за кордон і її відсутності в Україні у 2016-2021 роках є неналежними і не можуть бути прийняті судом.
Безпідставне порушення слідчим розумних строків слідства доказувалось фактом відсутності будь-яких слідчих дій на протязі січня-вересня 2022 року та скасованої судом безпідставної постанови слідчого про закриття провадження від 19.09.2022.
Прохання встановити строк для здійснення слідчих дій обґрунтовувалось посиланням на висновки судових рішень Верховного Суду, які встановлювали право слідчого судді із застосуванням ч.6 ст.28 КПК встановлювати строк слідчих дій. А законом встановлено, що застосування судом висновків Верховного Суду є обов’язковим.
Але ухвалою суду від 04.01.2023 вирішено:
що дозволило слідчому продовжувати затягувати строк слідства до його закінчення і закриття на цій підставі кримінального провадження.
22.02.2023 ухвалою слідчого судді відмовлено у відкритті провадження за скаргою на дії слідчого, який відмовляється знайти і долучити до матеріалів провадження постанову про призначення у процесуальному керівництві слідством прокурорів, в ухвалі зазначено:
Той факт, що без наявності в матеріалах досудового розслідування зазначеної постанови будь-які докази, отримані слідством, є неналежними і неприйнятними судом при розгляді кримінальної справи, суд влаштовує?
Загалом, дії слідчого і суду впевнено ведуть до закриття кримінального провадження за спливом строку слідства.
Ухвалою суду від 18.04.2023 скасовано постанову слідчого від 23.03.2023 про закриття провадження, оскільки
При цьому зазначено, що оперативним підрозділом встановлено місцезнаходження особи С., але її допит (визначений постановою слідчого від 05.11.2021) до закриття провадження 23.03.2023 не проведений.
Можливість слідчого тягнути час слідства без належних слідчих дій ґрунтується на таємниці слідства. Відповідно ст.221 КПК слідчий зобов’язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення.
З метою встановлення фактів бездіяльності слідчого потерпілим заявлено клопотання на підставі ст.221 КПК про ознайомлення з матеріалами.
Відмову слідчого оскаржено до слідчого судді, який ухвалою від 12.05.2023 відмовив у відкритті провадження на тій підставі, що до слідчого судді може бути оскаржена бездіяльність слідчого, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які той зобов’язаний вчинити лише у визначений цим Кодексом строк, а стаття 221 КПК не містить строку, протягом якого матеріали мають бути надані потерпілому для ознайомлення.
Зазначені дії слідчого та судді сприяють досягненню єдиної мети – відвести від покарання нотаріуса.
Виникає питання: яка причина ігнорування приписів закону щодо законності розслідування у розумний строк та невідворотності покарання злочину?
Тут може мати місце посилання на цивільну справу №199/775/20 (оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових справ), якою дії зазначеного у кримінальному провадженні нотаріуса, який засвідчив особисте подання особою С. заяви про прийняття спадщини, прийняті судом як законні. Справа пройшла всі судові інстанції і 19.11.2020 колегія Верховного Суду відмовила у відкритті касаційного провадження, оскільки апеляційний суд, розглядаючи справу 13 жовтня 2020 року, при ухваленні рішення, застосував висновки Верховного Суду від 19.02.2020 та від 26.10.2020.
У постанові Дніпровського апеляційного суду від 13.10.2020 у справі №199/775/20 ніяких висновків Верховного Суду не зазначено, тим паче висновку від 26.10.2020, який проголошено після постанови апеляційного суду.
Ухвала Верховного Суду від 19.11.2020 остаточна і оскарженню не підлягає, а з врахуванням того, що її підписав нинішній член Вищої ради правосуддя Бурлаков С.Ю., зрозумілі старання слідчого і судді у відведенні від покарання осяяного вищим судовим авторитетом нотаріуса.
В.Зайченко
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
editor