Зростає побутова корупція, тоді як політичної, або топ-корупції – меншає.
Повномасштабна війна росії проти України, що триває третій рік, загострила в суспільстві відчуття справедливості. Соціологічні опитування показують, що головною проблемою українці називають корупцію, а головним ворогом (після російських окупантів) – корупціонерів.
Так, за даними дослідження компанії Іnfo Sapiens, 61,2% українців вважають, що корупції під час війни – більшає. Проте ці результати суперечать дослідженню авторитетної міжнародної організації Transparency International, яке свідчить, що за останні роки Україна зробила стрибок у подоланні корупції.
Звідки такі відмінності?
Побутова корупція процвітає, а топ-корупції – меншає
Дослідження Іnfo Sapiens, за яким 61,2% українців відзначили зростання рівня корупції, відбулося наприкінці минулого року. Соціологи опитали 2.500 українців: така вибірка є репрезентативною. Також були опитані представники бізнесу: лише 46% з них вказали, що рівень корупції зростає.
Водночас, дослідження Transparency International базувалось на аналітичних оцінках міжнародних фінансових організацій та експертів, які дивились на корупцію в масштабах всієї держави.
Отже, хоча ці дослідження і стосуються теми корупції, вони – абсолютно різні і не суперечать одне одному. Перше показує, що в Україні зростає так звана побутова корупція, тоді як друге ілюструє, що меншає політичної, або топ-корупції.
При цьому, як зазначає голова Національного агентства з питань запобігання корупції Віктор Павлущик, впродовж двох років серед українців зростає неприйняття корупції. Це, зокрема, свідчить про позитивну динаміку в країні.
Антикорупційні органи – Національне антикорупційне бюро, Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Вищий антикорупційний суд – минулого року продемонстрували хороші результати: на лаву підсудних потрапили прокурори, топ-чиновники та десятки суддів, серед яких і колишній голова Верховного Суду. А до бюджету повернулись рекордні 4,5 мільярди гривень.
Утім, за законом, НАБУ, САП та ВАКС займаються лише топ-корупцією та топ-корупціонерами.
Розслідування побутової корупції в Україні – відповідальність Нацполіції, а особливо масштабних справ – Державного бюро розслідувань. Саме вони розслідують злочини на кшталт хабарів в лікарнях за оформлення «липових» довідок з фіктивними діагнозами, «рентних платежів» митникам або ж підкуп працівників державних інспекцій.
Антикорупційні органи посилюються
Хоча попередній рік був найуспішнішим в історії антикорупційних органів і рівень топ-корупції в країні зменшується, результати НАБУ, САП та ВАКС поки що не задовольняють українців. Це не дивно, адже формування антикорупційної інфраструктури в країні триває, і органи, відповідальні за боротьбу з корупцією, все ще не можуть працювати на максимумі можливостей.
Приміром, Спеціалізована антикорупційна прокуратура донедавна була лише підрозділом Офісу генпрокурора і від’єдналась тільки з 21 березня. Така ситуація нерідко призводила до втрати важливих речових доказів у резонансних справах.
Проблеми є й у Антикорупційного Бюро: всією топ-корупцією в країні повинні були займатися лише 250 детективів, адже збільшувати штат не дозволяв закон. Наприкінці 2023 року Верховна Рада проблему виправила і дозволила розширити НАБУ на 300 осіб впродовж трьох років.
Для остаточного становлення антикорупційної інфраструктури залишилось зробити ще низку кроків:
створити автономну експертну установу при НАБУ,
ухвалити закон про раціоналізацію Вищого антикорупційного суду, який дозволить розгляд корупційних справ одним суддею замість колегії з трьох суддів.
До речі, цей закон – одна з вимог Міжнародного валютного фонду на 2024 рік. Тож зараз м’яч на стороні Верховної Ради – що швидше депутати ухвалять необхідні норми, то швидше поліпшаться і результати боротьби з корупцією, чого чекає все українське суспільство.
Зростає побутова корупція, тоді як політичної, або топ-корупції – меншає.
Повномасштабна війна росії проти України, що триває третій рік, загострила в суспільстві відчуття справедливості. Соціологічні опитування показують, що головною проблемою українці називають корупцію, а головним ворогом (після російських окупантів) – корупціонерів.
Так, за даними дослідження компанії Іnfo Sapiens, 61,2% українців вважають, що корупції під час війни – більшає. Проте ці результати суперечать дослідженню авторитетної міжнародної організації Transparency International, яке свідчить, що за останні роки Україна зробила стрибок у подоланні корупції.
Звідки такі відмінності?
Побутова корупція процвітає, а топ-корупції – меншає
Дослідження Іnfo Sapiens, за яким 61,2% українців відзначили зростання рівня корупції, відбулося наприкінці минулого року. Соціологи опитали 2.500 українців: така вибірка є репрезентативною. Також були опитані представники бізнесу: лише 46% з них вказали, що рівень корупції зростає.
Водночас, дослідження Transparency International базувалось на аналітичних оцінках міжнародних фінансових організацій та експертів, які дивились на корупцію в масштабах всієї держави.
Отже, хоча ці дослідження і стосуються теми корупції, вони – абсолютно різні і не суперечать одне одному. Перше показує, що в Україні зростає так звана побутова корупція, тоді як друге ілюструє, що меншає політичної, або топ-корупції.
При цьому, як зазначає голова Національного агентства з питань запобігання корупції Віктор Павлущик, впродовж двох років серед українців зростає неприйняття корупції. Це, зокрема, свідчить про позитивну динаміку в країні.
Антикорупційні органи – Національне антикорупційне бюро, Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Вищий антикорупційний суд – минулого року продемонстрували хороші результати: на лаву підсудних потрапили прокурори, топ-чиновники та десятки суддів, серед яких і колишній голова Верховного Суду. А до бюджету повернулись рекордні 4,5 мільярди гривень.
Утім, за законом, НАБУ, САП та ВАКС займаються лише топ-корупцією та топ-корупціонерами.
Розслідування побутової корупції в Україні – відповідальність Нацполіції, а особливо масштабних справ – Державного бюро розслідувань. Саме вони розслідують злочини на кшталт хабарів в лікарнях за оформлення «липових» довідок з фіктивними діагнозами, «рентних платежів» митникам або ж підкуп працівників державних інспекцій.
Антикорупційні органи посилюються
Хоча попередній рік був найуспішнішим в історії антикорупційних органів і рівень топ-корупції в країні зменшується, результати НАБУ, САП та ВАКС поки що не задовольняють українців. Це не дивно, адже формування антикорупційної інфраструктури в країні триває, і органи, відповідальні за боротьбу з корупцією, все ще не можуть працювати на максимумі можливостей.
Приміром, Спеціалізована антикорупційна прокуратура донедавна була лише підрозділом Офісу генпрокурора і від’єдналась тільки з 21 березня. Така ситуація нерідко призводила до втрати важливих речових доказів у резонансних справах.
Проблеми є й у Антикорупційного Бюро: всією топ-корупцією в країні повинні були займатися лише 250 детективів, адже збільшувати штат не дозволяв закон. Наприкінці 2023 року Верховна Рада проблему виправила і дозволила розширити НАБУ на 300 осіб впродовж трьох років.
Для остаточного становлення антикорупційної інфраструктури залишилось зробити ще низку кроків:
До речі, цей закон – одна з вимог Міжнародного валютного фонду на 2024 рік. Тож зараз м’яч на стороні Верховної Ради – що швидше депутати ухвалять необхідні норми, то швидше поліпшаться і результати боротьби з корупцією, чого чекає все українське суспільство.
Центр громадського моніторингу та контролю
Також ми писали:
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
editor