В той час, коли найкращі сини нашої держави гинуть на захисті Вітчизни, представники уряду намагаються загнати українських водіїв в довічну залежність від функціонерів при владі шляхом введення нового 5/10-річного терміну адміністративної дійсності водійського посвідчення.
Знаючи про рівень хабарництва в державних органах поліції, транспорту та інфраструктури, Ви вважаєте, що Д.Шмигаль та Ю.Кісєль ратують за безпеку дорожнього руху?
На 100% впевнений, що законопроект 8082 – чиста профанація, зроблена лише з метою іще більшого збагачення функціонерів за рахунок водіїв. Більш того, всі заявлені владою передумови появи зазначеного законопроекту якщо не відверте шахрайство, то лише мильна бульбашка.
* * *
Зарікся с початку війни до її кінця торкатися владних структур, але коли почув про петицію до президента про виправлення законопроекту 8082, встояти не було сил. Яка петиція? Проти чого?
В пояснювальній записці до законопроекту, що підписана міністром внутрішніх справ Д.Монастирським, йдеться про «Гармонізацію категорій транспортних засобів національного законодавства з приписами Директиви 2006/126/ЄС Європейського парламенту та Ради від 20 грудня 2006 року про посвідчення водія».
Відкрийте першоджерело – зазначену директиву. Вона починається зі слів «Цей документ слугує суто засобом документування, і установи не несуть жодної відповідальності за його зміст» і стосується лише країн-членів ЄС. Стаття 19, Адресати. Цю Директиву адресовано державам-членам.
До України, яка бажає вступити в ЄС і колись-таки вступить, цей документ не має жодного відношення (23 червня 2022 року Європейська рада ухвалила рішення про надання Україні статусу кандидата на членство в Європейському Союзі). З цієї точки зору декларування мети законопроекту 8082 як «Метою проєкту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про дорожній рух» щодо імплементації законодавства (далі – проєкт Закону) є належне виконання планів і доручень Уряду, створення відповідного нормативного підґрунтя та умов для врегулювання питань, пов’язаних із виконанням Україною взятих на себе міжнародних зобов’язань» – є профанацією. Які міжнародні зобов’язання? Покажіть хоча б одне, що стосується зазначеної директиви.
«Такі зміни до Закону України «Про дорожній рух» узгоджуються з вимогами Конвенції про дорожній рух (Відень, 1968 рік)», – стверджує в розділі 3 пояснювальної записки до законопроекту 8082 міністр МВС Д.Монастирський.
Денис Монастирський, міністр МВС
Дійсно, Конвенція про дорожній рух 1968 року прийнята УССР та ратифікована ВР України, і цей міжнародний документ в сфері автоправа давно має бути імплементованим в національне законодавство України і узгодженим з національними законодавчими/підзаконними актами.
На деяких моментах такого «узгодження» треба зупинитися. Вони не мають системного характеру, але підкреслюють відношення державних інституцій України до вищого в ієрархії права законодавчого акту, та створені лише тільки задля збагачення деяких соціальних слоїв, які мають безпосереднє відношення до керівних органів, контролюючих безпеку на дорозі і які ні в якому разі не мають на меті досягнення такої безпеки.
«Тимчасовий дозвіл на право керування» – введений постановою Кабміна 17.12.2008 року. Видається лише тільки в Україні (яка семимильними кроками вже 14 років адаптує своє законодавство до європейського), на три місяці, замість посвідчення водія – в разі притягнення особи до адмінвідповідальності за правопорушення, за яке можливо позбавлення права керування (ст.124, ст.130, ст.121 ч.6 тощо).
Абсолютно незаконний документ з точки зору п.1 ст.42 Конвенції про дорожній рух, яка забороняє вилучення посвідчення водія до моменту прийняття судом рішення.
Первісно був введений урядом Ю.Тимошенко (як версія) задля збагачення особи, афілійованою з керівником МВС, яка володіла типографією та без конкурсу надавала послуги з друку для МВС бланків протоколів про адміністративне правопорушення та тимчасових дозволів.
Скільки коштів за 14 років було вимито з бюджету – це предмет окремого дослідження.
Скільки часу та пального (або коштів) витрачено водіями задля повернення вилученого посвідчення – питання риторичне.
Слід зазначити, що намагання визнати дії працівників МВС по вилученню водійського посвідчення та видачі тимчасового дозволу до винесення судом рішення (і тим самим, перетягання працівниками поліції на себе функції суддів, тобто приниження суддів), не мали успіху.
Для Кабінету міністрів, суддів та поліції Конвенції про дорожній рух в безкоштовній ієрархії системи права не існує. Рішення дивіться тут:
Забавний висновок апеляційного суду про тлумачення права позивачем (водієм):
«При цьому колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що позивач за власним тлумаченням наведених актів ототожнює право керування транспортним засобом з посвідченням водія на право керування транспортним засобом, що в свою чергу спростовано під час розгляду цієї справи»,
оскільки про терміни «право керування транспортним засобом з посвідченням водія» та «право керування транспортним засобом» в позові взагалі не йшлося.
Позов стосувався лише права/можливості вилучення посвідчення водія компетентним органом, який позбавив водія права користування водійським посвідченням, тобто судом і лише судом (або опісля рішення суду), яке чітко означене в ч.1 ст.42 Конвенції (мовою офіційного перекладу):
«B этом случае компетентный орган Договаривающейся стороны или ее территориального подразделения, который лишил водителя права пользоваться водительским удостоверением, может: а) изъять водительское удостоверение…».
Про наділення поліції правом позбавляти права керування, як стверджує суд, також як і вилучати посвідчення водія, в Конвенції не йдеться. Чорним по білому чи навпаки?
Європейці не розуміють, коли в них за ст.124 КУпАП в Україні вилучають водійське посвідчення і надають тимчасовий дозвіл. Вони сміються з нас і кажуть, що до засідання суду чекати не будуть, а заміна посвідчення, наприклад, в Болгарії, коштує 6 євро.
З введенням можливості дублювання водійського посвідчення в системі «Дія» проблема втрачає свою актуальність, але при чому тут безпека дорожнього руху?
В цьому аспекті надання держвиконавцям за ЗУ «Про виконавче провадження» права зупиняти дію посвідчення водія без рішення суду є також абсурдним, але дохідним для патрульної поліції.
Категорія А1. Введена в Україні в 2013 році. Підставою введення є та сама Конвенція про дорожній рух та імплементація міжнародного законодавства в національне. Наслідки – обов’язковість отримання водійського посвідчення для ТЗ з об’ємом двигуна до 50 куб.см. (мопедів та скутерів), їх обов’язкове страхування по ОСВТЗ.
Але щоб збагнути зухвалість влади та її зневагу до свого народу, звернемося до першоджерела. Ст.1 Конвенції про дорожній рух «Терміни»:
«m) «термин «велосипед с подвесным двигателем» означает любое двух- или трехколесное транспортное средство, снабженное двигателем внутреннего сгорания с объемом цилиндра, не превышающим 50 см3, и максимальная конструктивная скорость которого не превышает 50 км/час (30 миль/час), однако Договаривающиеся стороны могут не считать велосипедами с подвесным двигателем в соответствии со своим национальным законодательством те транспортные средства, которые не имеют характеристик велосипедов в отношении возможностей их использования, в частности возможности приведения их в движение с помощью педалей, или которые по своей максимальной конструктивной скорости, массе или некоторым характеристикам двигателя превышают установленные пределы.
Ни одно положение настоящего определения не должно толковаться как препятствующее Договаривающимся сторонам полностью приравнивать велосипеды с подвесным двигателем к велосипедам при применении предписаний своих национальных законодательств, касающихся дорожного движения;
n) термин «мотоцикл» означает любое двухколесное транспортное средство с коляской или без нее, имеющее двигатель. Договаривающиеся стороны могут в своем национальном законодательстве приравнивать к мотоциклам трехколесные транспортные средства, масса которых без нагрузки не превышает 400 кг.
Термин «мотоцикл» не включает велосипеды с подвесным двигателем, однако Договаривающиеся стороны могут при условии, что они сделают соответствующее заявление согласно пункту 2 статьи 54 настоящей Конвенции, приравнивать велосипеды с подвесным двигателем к мотоциклам при применении настоящей Конвенции».
Додаток 6 до конвенції «Водійське посвідчення» категорія А1 легкі мотоцикли – мотоцикли з об’ємом двигуна до 125 куб.см та потужністю до 11 кВт.
Тобто, оскільки заяви про прирівнювання велосипедів з підвісним двигуном об’ємом до 50 куб.см Україною згідно п.2 ст.54 Конвенції не зроблено, в європейському законодавстві категорія А1 – це легкі мотоцикли з об’ємом двигуна від 50 до 125 куб.см. Конвенція не передбачає отримання водійського посвідчення задля керування транспортним засобом об’ємом до 50 куб.см.
Підкреслюю: ми користуємося Конвенцією, а Директива 2006/126/ЄС Європейського парламенту та Ради від 20 грудня 2006 року про посвідчення водія – це добровільна справа держав ЄС і до України ніяк не відноситься (або справа майбутнього). І якщо мета – уніфікація, то потрібно було ввести категорію АМ, а не замилювати водіям очі.
І ще раз: до чого тут безпека?! Може, справа в здирництві на високих та нижче щаблях.
Водійське посвідчення, строк його дії та позбавлення права керування.
Український законодавець довго міркував, як збагатити патрульну поліцію.
По-перше, був закритий шлях водіям до Верховного суду. І в цьому аспекті ст.124 КУпАП з можливим багатотисячними збитками – віддана на відкуп апеляційним судам.
По-друге, чотири альтернативні санкції за нетверезе керування було змінене не на одну, а аж на дві безальтернативні. Для цього прийшлося за ініціативою Тетерука А.А. та Паламарчука М.П. (інспектора патрульної служби, заслуженого юриста України та фігуранта справи про замовлення Катерини Гандзюк – народ повинен пам’ятати своїх «героїв») 07.07.2016 року зробити новацію в КУпАП – позбавлення права керування та штраф з основних видів стягнення стали одночасно як основні, так і додаткові. За порушення ст.130 КУпАП стало можливим застосовувати як основне, так і додаткове стягнення.
По-трете, були збільшені штрафи, які за перше правопорушення є на сьогодні найбільшими в Європі!
По-четверте, були збільшені строки розгляду справ – з трьох місяців до року (оскільки адвокати тягнули резину).
До речі, обидві санкції, які передбачені для покарання по ст.130 КУпАП є досить болісними, тому з точки зору ЄСПЛ кожна з них прирівнюється до санкції за кримінальне покарання.
По-п’яте, поліцейським надали право розгляду справ (наприклад, ч.4 ст.126 КУпАП – керування позбавленим права керування), які за ціною покарання перевищують заробітну плату патрульного вдвічі, що не могло не поліпшити їх фінансове становище.
Водійські посвідчення є предметом продажу, і навіть в завершених «темних» справах ніхто з поліцейських, що мають стосунок до «сірих» водійських посвідчень, не несе за це покарання. Приклад дивіться тут:
Тепер поліції не буде сенсу вигадувати велосипед з моторчиком, бо заміна водійських посвідчень кожні 5/10 років буде поставлена на потік збагачення одних за рахунок інших.
Ми вже це проходили з техоглядом. Пройдемо ще разок?
Показово, що однією з причин виникнення Директиви 2006/126/ЄС Європейського парламенту та Ради від 20 грудня 2006 року про посвідчення водія є захист документів від підробки шляхом чіпування.
Однак наш законодавець в законопроекті таке чіпування ігнорує.
І, наприкінці, в Преамбулі Директиви чітко зазначено:
«(5) Ця Директива не повинна обмежувати чинні права на керування транспортними засобами, надані або набуті до дати її застосування».
В законопроекті ВР це положення директиви також проігнороване.
Вважаю, що кожний водій має прочитати порівняльну таблицю до законопроекту 8082, де порівнюються зміни, що вносяться до ЗУ «Про дорожній рух», з Директивою Європейського Парламенту і Ради 2006/126/ЄС від 20 грудня 2006 року про посвідчення водія (підкреслюю, яка не є обов’язковим документом навіть для членів ЄС). Деякі з них неврегульовані, про деякі основні положення ані слова, але мета усіх положень лівої колонки, виконання яких Україною для ЄС зовсім фіолетово – лише гроші і тільки гроші, але ні в якому разі не безпека на дорозі.
Також прошу українських водіїв запам’ятати тих депутатів, хто віддасть голос за цей законопроект. Лише задля того, щоб в наступному парламенті вони не з’явилися.
До речі, пан Монастирський з паном Геращенком (і А.Геращенко знає, про що я кажу) вже четвертий місяць контролюють заяву громадянки США по факту викрадення на території України автомобіля з гуманітарним вантажем із США вартістю 35.000 доларів, який був призначений для ЗСУ.
Автомобіль, що заїхав з території Польщі, безслідно зник в степах України.
Може, пан Монастирський, замість аналізу туманного для нього з точки зору права законопроекту, займеться розшуком та чіпуванням зниклих автомобілів?
Юрій Литвиненко, юрист
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
Даний сайт було створено у рамках проєкту «Виявлення, висвітлення та протидія корупційним схемам на ринку землі у Дніпропетровській області» за підтримки Відділу з правоохоронних питань Посольства США в Україні.
Про ініціативу з обмеження терміну дії водійських посвідчень в Україні.
Це стосується кожного українського водія
і вже було з подачі Авакова, показову статтю шестирічної давнини
Любові Акуленко, Світлани Майструк та Олени Степаненко дивіться тут:
https://www.eurointegration.com.ua/articles/2017/01/27/7060794/
В той час, коли найкращі сини нашої держави гинуть на захисті Вітчизни, представники уряду намагаються загнати українських водіїв в довічну залежність від функціонерів при владі шляхом введення нового 5/10-річного терміну адміністративної дійсності водійського посвідчення.
Знаючи про рівень хабарництва в державних органах поліції, транспорту та інфраструктури, Ви вважаєте, що Д.Шмигаль та Ю.Кісєль ратують за безпеку дорожнього руху?
На 100% впевнений, що законопроект 8082 – чиста профанація, зроблена лише з метою іще більшого збагачення функціонерів за рахунок водіїв. Більш того, всі заявлені владою передумови появи зазначеного законопроекту якщо не відверте шахрайство, то лише мильна бульбашка.
* * *
Зарікся с початку війни до її кінця торкатися владних структур, але коли почув про петицію до президента про виправлення законопроекту 8082, встояти не було сил. Яка петиція? Проти чого?
В пояснювальній записці до законопроекту, що підписана міністром внутрішніх справ Д.Монастирським, йдеться про «Гармонізацію категорій транспортних засобів національного законодавства з приписами Директиви 2006/126/ЄС Європейського парламенту та Ради від 20 грудня 2006 року про посвідчення водія».
Відкрийте першоджерело – зазначену директиву. Вона починається зі слів «Цей документ слугує суто засобом документування, і установи не несуть жодної відповідальності за його зміст» і стосується лише країн-членів ЄС. Стаття 19, Адресати. Цю Директиву адресовано державам-членам.
До України, яка бажає вступити в ЄС і колись-таки вступить, цей документ не має жодного відношення (23 червня 2022 року Європейська рада ухвалила рішення про надання Україні статусу кандидата на членство в Європейському Союзі). З цієї точки зору декларування мети законопроекту 8082 як «Метою проєкту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про дорожній рух» щодо імплементації законодавства (далі – проєкт Закону) є належне виконання планів і доручень Уряду, створення відповідного нормативного підґрунтя та умов для врегулювання питань, пов’язаних із виконанням Україною взятих на себе міжнародних зобов’язань» – є профанацією. Які міжнародні зобов’язання? Покажіть хоча б одне, що стосується зазначеної директиви.
Денис Монастирський, міністр МВС
Дійсно, Конвенція про дорожній рух 1968 року прийнята УССР та ратифікована ВР України, і цей міжнародний документ в сфері автоправа давно має бути імплементованим в національне законодавство України і узгодженим з національними законодавчими/підзаконними актами.
На деяких моментах такого «узгодження» треба зупинитися. Вони не мають системного характеру, але підкреслюють відношення державних інституцій України до вищого в ієрархії права законодавчого акту, та створені лише тільки задля збагачення деяких соціальних слоїв, які мають безпосереднє відношення до керівних органів, контролюючих безпеку на дорозі і які ні в якому разі не мають на меті досягнення такої безпеки.
Абсолютно незаконний документ з точки зору п.1 ст.42 Конвенції про дорожній рух, яка забороняє вилучення посвідчення водія до моменту прийняття судом рішення.
Первісно був введений урядом Ю.Тимошенко (як версія) задля збагачення особи, афілійованою з керівником МВС, яка володіла типографією та без конкурсу надавала послуги з друку для МВС бланків протоколів про адміністративне правопорушення та тимчасових дозволів.
Скільки коштів за 14 років було вимито з бюджету – це предмет окремого дослідження.
Скільки часу та пального (або коштів) витрачено водіями задля повернення вилученого посвідчення – питання риторичне.
Слід зазначити, що намагання визнати дії працівників МВС по вилученню водійського посвідчення та видачі тимчасового дозволу до винесення судом рішення (і тим самим, перетягання працівниками поліції на себе функції суддів, тобто приниження суддів), не мали успіху.
Для Кабінету міністрів, суддів та поліції Конвенції про дорожній рух в безкоштовній ієрархії системи права не існує. Рішення дивіться тут:
Забавний висновок апеляційного суду про тлумачення права позивачем (водієм):
оскільки про терміни «право керування транспортним засобом з посвідченням водія» та «право керування транспортним засобом» в позові взагалі не йшлося.
Позов стосувався лише права/можливості вилучення посвідчення водія компетентним органом, який позбавив водія права користування водійським посвідченням, тобто судом і лише судом (або опісля рішення суду), яке чітко означене в ч.1 ст.42 Конвенції (мовою офіційного перекладу):
Про наділення поліції правом позбавляти права керування, як стверджує суд, також як і вилучати посвідчення водія, в Конвенції не йдеться. Чорним по білому чи навпаки?
Європейці не розуміють, коли в них за ст.124 КУпАП в Україні вилучають водійське посвідчення і надають тимчасовий дозвіл. Вони сміються з нас і кажуть, що до засідання суду чекати не будуть, а заміна посвідчення, наприклад, в Болгарії, коштує 6 євро.
З введенням можливості дублювання водійського посвідчення в системі «Дія» проблема втрачає свою актуальність, але при чому тут безпека дорожнього руху?
В цьому аспекті надання держвиконавцям за ЗУ «Про виконавче провадження» права зупиняти дію посвідчення водія без рішення суду є також абсурдним, але дохідним для патрульної поліції.
Але щоб збагнути зухвалість влади та її зневагу до свого народу, звернемося до першоджерела. Ст.1 Конвенції про дорожній рух «Терміни»:
Додаток 6 до конвенції «Водійське посвідчення» категорія А1 легкі мотоцикли – мотоцикли з об’ємом двигуна до 125 куб.см та потужністю до 11 кВт.
Тобто, оскільки заяви про прирівнювання велосипедів з підвісним двигуном об’ємом до 50 куб.см Україною згідно п.2 ст.54 Конвенції не зроблено, в європейському законодавстві категорія А1 – це легкі мотоцикли з об’ємом двигуна від 50 до 125 куб.см. Конвенція не передбачає отримання водійського посвідчення задля керування транспортним засобом об’ємом до 50 куб.см.
Підкреслюю: ми користуємося Конвенцією, а Директива 2006/126/ЄС Європейського парламенту та Ради від 20 грудня 2006 року про посвідчення водія – це добровільна справа держав ЄС і до України ніяк не відноситься (або справа майбутнього). І якщо мета – уніфікація, то потрібно було ввести категорію АМ, а не замилювати водіям очі.
І ще раз: до чого тут безпека?! Може, справа в здирництві на високих та нижче щаблях.
Український законодавець довго міркував, як збагатити патрульну поліцію.
По-перше, був закритий шлях водіям до Верховного суду. І в цьому аспекті ст.124 КУпАП з можливим багатотисячними збитками – віддана на відкуп апеляційним судам.
По-друге, чотири альтернативні санкції за нетверезе керування було змінене не на одну, а аж на дві безальтернативні. Для цього прийшлося за ініціативою Тетерука А.А. та Паламарчука М.П. (інспектора патрульної служби, заслуженого юриста України та фігуранта справи про замовлення Катерини Гандзюк – народ повинен пам’ятати своїх «героїв») 07.07.2016 року зробити новацію в КУпАП – позбавлення права керування та штраф з основних видів стягнення стали одночасно як основні, так і додаткові. За порушення ст.130 КУпАП стало можливим застосовувати як основне, так і додаткове стягнення.
По-трете, були збільшені штрафи, які за перше правопорушення є на сьогодні найбільшими в Європі!
По-четверте, були збільшені строки розгляду справ – з трьох місяців до року (оскільки адвокати тягнули резину).
До речі, обидві санкції, які передбачені для покарання по ст.130 КУпАП є досить болісними, тому з точки зору ЄСПЛ кожна з них прирівнюється до санкції за кримінальне покарання.
По-п’яте, поліцейським надали право розгляду справ (наприклад, ч.4 ст.126 КУпАП – керування позбавленим права керування), які за ціною покарання перевищують заробітну плату патрульного вдвічі, що не могло не поліпшити їх фінансове становище.
Водійські посвідчення є предметом продажу, і навіть в завершених «темних» справах ніхто з поліцейських, що мають стосунок до «сірих» водійських посвідчень, не несе за це покарання. Приклад дивіться тут:
Тепер поліції не буде сенсу вигадувати велосипед з моторчиком, бо заміна водійських посвідчень кожні 5/10 років буде поставлена на потік збагачення одних за рахунок інших.
Ми вже це проходили з техоглядом. Пройдемо ще разок?
Показово, що однією з причин виникнення Директиви 2006/126/ЄС Європейського парламенту та Ради від 20 грудня 2006 року про посвідчення водія є захист документів від підробки шляхом чіпування.
Однак наш законодавець в законопроекті таке чіпування ігнорує.
І, наприкінці, в Преамбулі Директиви чітко зазначено:
В законопроекті ВР це положення директиви також проігнороване.
Вважаю, що кожний водій має прочитати порівняльну таблицю до законопроекту 8082, де порівнюються зміни, що вносяться до ЗУ «Про дорожній рух», з Директивою Європейського Парламенту і Ради 2006/126/ЄС від 20 грудня 2006 року про посвідчення водія (підкреслюю, яка не є обов’язковим документом навіть для членів ЄС). Деякі з них неврегульовані, про деякі основні положення ані слова, але мета усіх положень лівої колонки, виконання яких Україною для ЄС зовсім фіолетово – лише гроші і тільки гроші, але ні в якому разі не безпека на дорозі.
Також прошу українських водіїв запам’ятати тих депутатів, хто віддасть голос за цей законопроект. Лише задля того, щоб в наступному парламенті вони не з’явилися.
До речі, пан Монастирський з паном Геращенком (і А.Геращенко знає, про що я кажу) вже четвертий місяць контролюють заяву громадянки США по факту викрадення на території України автомобіля з гуманітарним вантажем із США вартістю 35.000 доларів, який був призначений для ЗСУ.
Автомобіль, що заїхав з території Польщі, безслідно зник в степах України.
Може, пан Монастирський, замість аналізу туманного для нього з точки зору права законопроекту, займеться розшуком та чіпуванням зниклих автомобілів?
Юрій Литвиненко, юрист
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
editor