Як помирити машини з велосипедами?

Виставка-презентація про потенціал Перещепинської міської територіальної громади Самарівського (раніше – Новомосковського) району Дніпропетровської області відбулася в останній день осені в клубі міста Перещепине.

Захід провела Громадська організація (ГО) «Міські реформи» (Urban Reforms) з Харкова.

Також, на тренінгу «Як розпочати урбан-активізм?» харковчани й перещепинці обговорили процес створення та втілення урбаністичних ініціатив, а також пошук партнерів та інвесторів.

Urban Reforms допомагає Перещепинській та Верхньодніпровській громадам Дніпропетровщини, а також Коростеньській з Житомірщини, Зміївській та Чугуївській з Харківщини в рамках проєкту «Спільне майбутнє».

«Досліджуватимемо, яких змін потребує громада, чого хочуть місцеві», – йдеться в анонсі.

Urban Reform мапувала «родзинки» і проблеми Перещепиного

Керівниця Urban Reforms Олександра Нарижна почала розмову з першого проєкту, втіленого громадською організацією. Це – планування велосипедної інфраструктури Харкова.

«Ми обирали між пішохідною інфраструктурою і велосипедною. Ми вирішили, що найкращий спосіб гуманізації міста, розгортання його в сторону людського комфорту – велосипеди. І ми почали працювати, збирати людей навколо теми велосипедів, – розповідала Олександра. – У вас в громаді взагалі вражаюче: у вас всі їздять на велосипедах. Це просто фантастика!».

Проте представник ГО «Перещепинська об’єднана спілка ветеранів війни», інвалід війни першої групи, Віталій Власенко був іншої думки:

«Дорог нема. Щоб зробити [в Перещепиному] велосипедну інфраструктуру, спочатку треба дороги відремонтувати. Аж потім, дай Бог років через 30, на велосипедах їздить, – всміхнувся чоловік. – Тут, я вам скажу, краще проїхати машиною, чим велосипедом, тому що велосипедом можна і голову зламати по таким ямах, а машина – на чотирьох колесах».

Тут слово взяв представник молоді, блогер Дмитро Щокін:

«Я катаюсь нормально на велосипеді. Для машин – так, треба рівні дороги».

Віталій Власенко (в центрі) та Дмитро Щокін (праворуч)

Віталій Власенко розказав про недавнє обговорення в громаді проекту відбудови до 2027-го року. Чотири міські дороги, які в самих ямах, утримуються обласним дорбудом, і місцева влада там не має права «навіть ніяку камінюку положити». Це – 1) вулиця Шевченка, 2) вулиця Незалежності (колишня Котовського) в місті, 3) дорога на село Багате і 4) дорога на залізничну станцію.

«Це такі, основні траси, де пересуваються люди, і громада не має права там нічого зробити, – повторює ветеран. – По вуличкам невеличким ще проїхати можна, навіть велосипедом».

PR-менеджерка Urban Reforms Анастасія Піскова підсумувала:

«В ідеалі, потрібні і рівні дороги, і пішохідні зони, і велосипедна інфраструктура. Для громадського транспорту теж».

А ще, каже вона, вивчаючи досвід інших країн, Urban Reforms зрозуміли, що для українських міст зараз суперважливі публічні простори.

Олександра Нарижна та Анастасія Піскова

«Ми протягом трьох років досліджували інші країни, які пережили  досвід післявоєнної відбудови. І якраз поліпшенню депресивного стану сприяє оцей публічний простір:

  • дитячі майданчики
  • там, де займаються спортом,
  • там, де просто люди спілкуються,
  • будинки культури.

Взагалі для міст, де війна поруч, а все навчання – в онлайні, публічний простір – це «точка зборки», яка може згуртувати людей і показати, що, взагалі-то, життя продовжується, треба якось розвиватися.

І оця робота з публічним простором, вона насправді суперважлива: щось робити з людьми разом, щось придумувати, облаштовувати своїми силами міста», – вважає Анастасія Піскова.

Докладніше з проєктами Urban Reforms можна ознайомитися – на офіційному сайті.

Олена Гарагуц

Також ми повідомляли:

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

У Дніпрі шукають підрядника для будівництва протирадіаційного укриття в НВК № 122
Директорці кам’янської гімназії № 12 винесли догану після смерті дитини на будівництві укриття