Прогнози з дискусії «Чи готова будівельна сфера до відновлення України».

В десятці лідерів закупівель на відбудову у січні-серпні 2024 року опинилися два замовника з Дніпропетровщини, у десятці переможців – один підрядник.

Такі результати моніторингу, який провів проєкт «Контроль витрат на відновлення» у складі Центру економічної стратегії, Інституту економічних досліджень та політичних консультацій та ГО «Технології прогресу».

Так, на п’ятому місці в рейтингу закупівельників – Служба відновлення у Дніпропетровській області із сумою 5,3 млрд гривень, на десятому – Департамент капітального будівництва Дніпропетровської ОДА, який «скупився» на 2,5 млрд гривень.

На п’ятому місці серед переможців – ТОВ «СК «Стройінвест», яке зареєстроване в місті Дніпро і «натендерило» 2,5 млрд гривень:

Повністю результати – за цим посиланням.

Крім того, 26 вересня на презентації моніторингу проєкту «Контроль витрат на відновлення України», що підтримується Європейським Союзом, експерти та бізнес обговорили ситуацію в будівельній сфері та виклики перед великим відновленням України після війни.

Ключові тези:

  • кількість проєктів відновлення в Україні вже зараз перевищує 4 тисячі, а їхня вартість – 350 млрд грн;
  • під час активного відновлення України середній попит на будматеріали та обладнання зросте на понад 40% (порівняно з 2021 роком) – до майже $20 млрд на рік;
  • потреба у додаткових потужностях бетону становитиме 9-10 млн куб. м/рік, цементу – 2-3 млн тонн/рік, мінеральної вати – 15 млн кв. м/рік, ПВХ-профілю – 4,5 млн пог. м;
  • деякі з необхідних будматеріалів Україна зможе забезпечити власними потужностями, а деякі (як-то листове скло) – доведеться або імпортувати, або будувати нові заводи;
  • незважаючи на великий попит у майбутньому, зараз будівельний ринок потерпає від низького попиту, а також від нестачі персоналу, відключень електроенергії та зростання цін на будматеріали.

Президент Конфедерації будівельників України Лев Парцхаладзе каже, що будівельники зараз не поспішають брати участь у тендерах за бюджетні кошти.

«Нам подобається Prozorro, але є недоліки, що дозволяють місцевим органам влади здійснювати корупційні дії. Наприклад, ставити вимоги, які можуть виконати лише одна-дві компанії», – сказав Парцхаладзе під час заходу «Чи готова будівельна сфера до відновлення України».

Інші причини, які впливають на бажання будівельних компаній брати участь у тендерах:

  • середня заробітна плата у галузі не відповідає ринковим умовам. Через тіньовий ринок у кошторисах вказують нерелевантну зарплату, наприклад, 7 тис. грн. У результаті будівельні компанії змушені закладати ці витрати в інші статті бюджету, що призводить до ризику перевірок правоохоронних органів;
  • проблеми з фінансуванням. Компанії часто не мають доступу до авансу, поки не виконують певні роботи. Це створює фінансові проблеми, оскільки необхідно сплачувати податки (ПДВ), не отримавши коштів;
  • недосконала проєктна документація. Іноді вона застаріла на 2-3 роки, що призводить до постійних коригувань і збільшує корупційні ризики на місцевому рівні;
  • недостатня відкритість для міжнародних компаній. Через короткі строки на подання документів (наприклад, 7 днів), важко правильно та якісно підготувати тендерні пропозиції. Це фактично унеможливлює участь іноземних компаній. Крім того, вони прискіпливо ставляться до таких моментів, як застарілі ціни в документації.

Ще одна проблема для будівельної галузі – це зростання цін, адже собівартість будівництва зросла на 53% за останні два роки.

Також, під час майбутнього відновлення України може виникнути проблема дефіциту будматеріалів через низку причин.

Перша – частина заводів пошкоджена або залишилась на окупованій території. Особливо через бойові дії постраждало виробництво металу, сухих будівельних сумішей та теплоізоляційних матеріалів.

Друга причина – після початку повномасштабного вторгнення виник дефіцит товарів, які раніше імпортувались з рф та Білорусі: зокрема, будівельної хімії, оздоблювальних матеріалів.

«В країні є дефіцит електрощитового обладнання. Також не вистачає бетону, цементу, мінеральної вати, ПВХ-профілю, – розповів співзасновник ГО «Технології прогресу» Максим Нефьодов. – Додатково існує проблема із листовим склом, яке що раніше, що тепер наші заводи не виробляють».

За його словами, зараз існує приблизно десяток різних проєктів будівництва нових заводів з виробництва будматеріалів, але вони передбачають інвестиції у 50-150 млн євро у досить великі та технологічно складні об’єкти. Тож ці проєкти поки що перебувають на стадії розгляду.

Згідно з даними дослідження ДП «Укрпромзовнішекспертиза» та ГО «Інститут Міжнародних Економічних Досліджень», потреба у додаткових потужностях під час відновлення становитиме:

  • бетону – 9-10 млн куб. м/рік,
  • цементу – 2-3 млн тонн/рік,
  • мінеральної вати – 15 млн кв. м/рік,
  • ПВХ-профілю – 4,5 млн пог. м.

Також, за розрахунками ДП «Укрпромзовнішекспертиза», у період відбудови середній попит на будматеріали та обладнання, у порівнянні із 2021 роком, зросте на понад 40% – до майже $20 млрд на рік.

Утім директор ДП «Укрпромзовнішекспертиза» Володимир Власюк впевнений, що вітчизняні виробники зможуть задовольнити попит майже повністю. На його думку, Україна в післявоєнний період буде більшою мірою потерпати від дефіциту потужностей будівельних компаній, ніж дефіциту матеріалів.

Сьогоднішня ж велика проблема – низький рівень прозорості будівельних закупівель за бюджетні кошти.

«90% закупівель в електронній системі Prozorro мають одного учасників і лише 8% – двох. Про конкуренцію у галузі не йдеться», – заявив старший економіст Центру економічної стратегії Володимир Ланда.

Експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій пояснила, що частково це пов’язано з українським законодавством, яке дозволяє спрощення закупівель, коли можна не проводити торги на Prozorro.

«Неконкурентні закупівлі у відбудові є нашою сьогоднішньою реальністю», – констатувала вона.

Також ми писали:

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

В ліцеї Богданівської громади облаштують укриття за 17,8 млн
В Миколаївській громаді обвинувачений у «махінаціях з ремонтом» оновить дороги шлаком на 3 млн