Чи дійсно підрядники «Міста доброчесності» Антикорупційної ініціативи ЄС не мають сумнівних історій?
В час повномасштабної війни Українська Держава вдалася до необхідних у надзвичайних обставинах спрощень в процедурах закупівель за бюджетні кошти.
Однак широке використання цих спрощень почало розмивати і ту дисципліну інституцій в питанні закупівель, яку виховали антикорупційні реформи за 2015-2021 роки.
Як виглядає це на практиці, можемо побачити на прикладі Нікополя, міста, що опинилося в трагічних та унікальних обставинах. Центр його знаходиться в кількох кілометрах від позицій ворога на іншому березі Дніпра і постійно зазнає обстрілів, в той же час, тут через річковий бар’єр не так відчувається загроза безпосереднього захоплення ворогом. А також те, що сусідні населені пункти Херсонської області вже захоплені і знаходяться в окупації росіянами з березня 2022 року.
Через річку Дніпро від Нікополя – окуповані росіянами українські землі (дані google maps)
«По нам гатять – в принципі, по всьому Нікопольському району – з береговій лінії. Це Енергодар, Кам’янка-Дніпровська, Знам’янка, інші прилеглі території. Все, що по береговій лінії з тієї сторони є, до нас і долітає.
Не припиняємо свою роботу, працюємо. І в блекаути працювали минулого літа, коли підірвали окупанти Каховську ГЕС. 34 дні місто було без води, і ми працювали і працюємо, – розповідала навесні наша колега – головний редактор медіагрупи «Прихист» Анна Целуйко. – Я дуже сумую, мабуть, не те, щоби за котиками-собачками (Анна до медіа працювала у зоозахисній організації – ред.), а от просто за якимось контентом нейтральним.
Можливо, просто розповідати про життя міста, про його відновлення. Дуже мрію робити сюжети про те, як місто відновлюється, як сюди повертаються люди, як сюди повертаються діти. Як ми лагодимо школи, які в нас побиті. З 26-ти шкіл, мені здається, лише одна стоїть ціла».
Також до характеристики Нікополя слід додати той факт, що з 2018-го року місто в рамках проєкту «Міста Доброчесності» співпрацює з Антикорупційною ініціативою ЄС (EUACI) – провідною антикорупційною програмою в Україні, що фінансується ЄС, співфінансується і впроваджується Міністерством закордонних справ Данії.
Проєкт «Міста Доброчесності» спрямований на надання допомоги місцевим органам влади у зменшенні ризиків корупції, та сприяння більшому залученню громадян до контролю за органами влади.
За фінансування EUACI, радник міського голови Нікополя з питань прозорості, підзвітності та запобігання корупції надавав міському голові та відповідним представникам виконавчого комітету підтримку у питаннях розробки концепції створення відділу доброчесності у виконавчому комітеті.
За рік до повномасштабного вторгнення російської федерації Нікопольська міська рада та EUACI підписали Меморандум про взаєморозуміння.
«Ціллю співпраці з метою розвитку між сторонами вважається підвищення рівня доброчесності міста Нікополь шляхом зниження рівня корупції», – йдеться в Меморандумі.
Вже під час воєнного стану, 09 червня 2022 року відбулася двостороння онлайн-зустріч Нікопольського міського голови Олександра Саюка з керівником Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EUACI) паном Алланом Паг Крістенсеном.
«Для залучення інвестицій у місто ми повинні працювати над зменшенням корупційних ризиків в усіх сферах життєдіяльності міста та створювати середовище, сприятливе для розвитку», – зазначив тоді у своєму виступі Нікопольській міській голова.
Нікопольці запевнили європейців, що «в планах міської влади залишається також подальший розвиток працюючих систем, які були впроваджені в рамках Програми Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу».
Зустріч 09 червня 2022 року Нікопольського міського голови Олександра Саюка з керівником Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EUACI) паном Алланом Паг Крістенсеном в рамках Проєкту «Міста Доброчесності» (фото: Нікопольська міська рада)
Що буває, якщо процедуру закупівель «для зони бойових дій» застосовують для звичайних міських потреб
Наказом Мінреінтеграції від 25 червня 2024 року № 170 (зі змінами) затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Нікопольська міська територіальна громада, за цим Переліком, з 31 травня 2023 року відноситься до територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
Кабмін постановив: Нікопольська міська територіальна громада з 31.05.2023 є Територією активних бойових дій, на якій функціонують державні електронні інформаційні ресурси
Статус території активних бойових дій створює широкий простір для використання неконкурентних процедур в закупівлях, що мають опосередковане відношення до захисту України та знижує вимоги до фактичної прозорості тендерів.
У своїх «Наказах про затвердження обґрунтування підстав для здійснення закупівель» коштами місцевого бюджету, нікопольська міська влада посилається на Постанову Кабінету міністрів №1178 від 12 жовтня 2022 року.
За цим документом:
«Придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли <…> замовник або його відокремлений підрозділ, що здійснює закупівлю згідно з абзацом другим пункту 15 цих особливостей, перебуває на території активних бойових дій, які не були завершені на дату укладення договору про закупівлю».
На перший погляд, дані процедурні можливості тут використовуються за призначенням. Так, з 244 тендерів, оголошених з початку 2024 року станом на 20 серпня Управлінням благоустрою, інфраструктури та комунального господарства Нікопольської міської ради, 208 стосуються ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій воєнного характеру, в більшості – ремонтів пошкоджених обстрілами будинків.
Якщо ж поглянути уважніше, бачимо, що поточна сума цих 208 договорів становить 42 752 420 грн. 59 коп. Решта, 36 закупівель, хоч і проведені по процедурах «для зони бойових дій», стосуються, загалом, звичайних міських потреб. Їх сума становить 70 776 384 грн. 81 коп.
Деякі з цих 36 закупівель, при детальнішому їх розгляді, неминуче викликають питання. Так, згідно угоди, підписаної за результатом тендера з одним учасником за процедурою «Закупівля без використання електронної системи», ФОП з Марганця Денис Жмур має з 11 червня, коли було укладено договір, надати послуги з поточного ремонту дороги «на кладовищі по вул. Електрометалургів в м. Нікополь». Згідно доданого дефектного акту площа, на якій має пройти робота, становить 650 метрів квадратних. Точна локалізація місця робіт відсутня.
Під час нашого огляду нікопольського кладовища, нам не вдалося виявити якісь-то 650 квадратних метрів, які потребували б ремонту більше за решту. Втім, більша частина проїздів між «кварталами» могил там взагалі не має і не мала асфальтового покриття.
Більша частина кладовища взагалі не має асфальту
Найцікавішою частиною угоди є «Договірна ціна» з розписом витрат. Згідно з ним, ФОП Жмур з угоди на 980 000 гривень планує отримати 721 гривню прибутку. Виглядає майже як благодійність.
Поки не придивимося до деталей. Той же Денис Жмур 2021-го року фігурував у Дніпропетровському апеляційному суді в справі про арештовану судом першої інстанції вантажну «Газель». Машина впіймалася поліції в Марганці з незаконно спиляною деревиною.
В травні поточного, 2024 року, він з’явився на тендері на постачання деревини: 90 кубічних метрів лісу-кругляку для Бердянської військової адміністрації.
Сукупність цих подій не свідчить на користь образу людини, схильної до раптової благодійності. Тим не менш, підписана ним угода передбачає 1 гривню прибутку з кожних 1359 грн 22 коп.
В жовтні минулого, 2023 року ФОП Денис Жмур був єдиним учасником і переможцем тендеру з поточного ремонту тротуарів у нікопольському Молодіжному сквері. Згідно підписаної тоді угоди, з 1 207 578 грн за ремонтні роботи в осінньо-зимовий період він мав намір отримати 23 216 грн прибутку або 1 гривню з кожних 52 грн 01 коп.
В травні вже цього, 2024 року Денис Жмур подавав в тому ж Нікополі пропозицію на тендер з ремонту дороги на проспекті Трубників. Тоді він планував отримати, за аналогічні до запланованих на кладовищі роботи, з фрезеруванням старого асфальтобетонного покриття і укладанням нового, 45 447 грн прибутку із запропонованої ціни у 8 400 000, або 1 гривню з кожних 184 грн. 85 коп. Той тендер завершився нічим: 15 травня відхилили «…пропозицію переможця відкритих торгів з особливостями Фізичної особи-підприємця Жмур Дениса Сергійовича» через неповний перелік поданих документів, 16 травня надали «Вимогу про усунення невідповідностей» через неповний перелік документів конкуренту з вищою ціною, ФОП Маргариті Кульнєвій, 29 травня вийшла стаття про завищену ціну асфальтобетонної суміші в пропозиції Кульнєвої, станом на 3 червня угода вже була розірвана за згодою сторін.
Втім, ФОП Кульнєва не лишилась ні з чим. 30 червня пройшов тендер реконструкцію нікопольської Алеї почесних поховань. Очікувана вартість становила 17 188 752. Пропозицію єдиного учасника, ФОП Кульнєвої, відхилили через нестачу потрібних документів в поданій пропозиції з сумою 16 970 000.
Вже 9 липня відбувся наступний тендер з тим же предметом, але з вартістю точно по сумі попередньої пропозиції Кульнєвої.
Алея почесних поховань в Нікополі
Згідно підписаної угоди, ФОП Кульнєва мала «приступити до виконання робіт протягом 3 (трьох) днів з дати підписання договору», тобто, з 12 липня, і завершити роботи до кінця року. Станом на 19 серпня, єдиною ознакою робіт поблизу Алеї почесних поховань, які нам вдалося знайти, були нещодавно перекопані з’їзди з паралельної до неї і сусідньої кладовищу дороги.
Перекопаний заїзд і вид на поховання захисників України здалеку
Якщо подивитися на попередню історію стосунки ФОПа Кульнєвої з нікопольськими комунальними підприємствами, то цей результат не є дивним. В серії матеріалів, опублікованих «Інформатором» влітку 2021 року, вона була визначена, як імітатор конкуренції в закупівлях з наперед узгодженим переможцем.
На результат виконаних за такими тендерами робіт «Інформатор» тоді нарікав:
«Доводиться констатувати, що коли в закупівлі не вказано конкретні локації для ремонтних робіт, то це провокує на різні махінації – десь завищуються та приписуються обсяги, десь збільшуються витрати супутніх матеріалів <…> Ніхто обсяги виконаних робіт не контролює».
Як можемо бачити, закупівлі на ремонт доріг з неконкретно вказаною локацією в Нікополі тривають і зараз, вже в зручних умовах неконкурентних процедур, введених спеціально для потреб воєнного часу. А учасникам минулих сумнівних історій доручають вшановувати пам’ять полеглих захисників України за майже 17 мільйонів.
Скандали на увічненні Пам’яті
Описану вище історію з Алеєю почесних поховань, нажаль, важко назвати чимось виключним. На третьому році повномасштабної війни центральна та місцева влади взялися до облаштування кладовищ та меморіалів загиблих військових, і процес супроводжують скандальні та підозрілі історії.
В серпні 2024 року широкого розголосу набув тендер на облаштування першої черги Національного військового меморіального кладовища. В боротьбі за 1 759 401 657 грн. переміг консорціум, створений через день після оголошення тендеру, основним учасником якого виявилася компанія з групи дніпровського бізнесмена з кіпрським громадянством Вадима Єрмолаєва, який перебуває під українськими санкціями.
На рівні Києва оперують мільярдами, на місцях масштаби відповідно скромніші.
В Мирівській сільраді Нікопольського району розробку документації на «капітальний ремонт території меморіалу загиблим воїнам з улаштуванням Алеї Слави героїв громади» за 54 757 грн. 21 коп. замовили людині, яка ще в листопаді минулого року була обвинуваченим у справі про заволодіння бюджетними коштами.
В червні і липні 2024 року взаємні непорозуміння виникли між родинами загиблих захисників України та міською владою Кропивницького. Родичі загиблих, невдоволені змінами в проекті, які внесли вже після узгодження з ними, написали звернення до депутатів міської ради, в якому просили зупинити роботу зі встановлення пам’ятників. Автори листа висловилися категорично проти підрядника, КП «Єлізавета» – «підприємства, яке все існування займалося озелененням та не має жодного досвіду в упорядкуванні таких масштабних забудов місцевого значення».
Великі питання у причетних людей викликають не тільки обставини закупівель і процес виконання робіт, а й перші результати.
На початку серпня в Кременчуці виник конфлікт між місцевою владою та родичами загиблих воїнів. Облаштована там Алея Пам’яті, як заявили пресі матері загиблих, сильно і не в кращий бік відрізнялася від того проекту, який їм демонстрували міські урядовці. Результат вони назвали плювком у душі та неповагою до захисників України.
Міський голова Нікополя, коментуючи наприкінці червня оголошений тендер на реконструкцію Алеї почесних поховань, згадував 160 нікопольців, що загинули на війні, і радив тим, хто має питання щодо реконструкції вищезгаданої Алеї,
«поспілкуватися з родинами полеглих».
Можемо лише обережно сподіватися, що в фіналі цієї історії з ручним розподілом тендерів і підрядниками з явно небездоганною історією, родичі загиблих воїнів з Нікополя матимуть можливість сказати щось краще.
Дмитро Долинський
На фото анонсу – на під’їзді до Нікополя з боку Марганця з траси можна побачити труби Запорізької атомної станції, окупованої росіянами з березня 2022-го.
Ми створили цей матеріал як учасник Мережі «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
Чи дійсно підрядники «Міста доброчесності» Антикорупційної ініціативи ЄС не мають сумнівних історій?
В час повномасштабної війни Українська Держава вдалася до необхідних у надзвичайних обставинах спрощень в процедурах закупівель за бюджетні кошти.
Однак широке використання цих спрощень почало розмивати і ту дисципліну інституцій в питанні закупівель, яку виховали антикорупційні реформи за 2015-2021 роки.
Як виглядає це на практиці, можемо побачити на прикладі Нікополя, міста, що опинилося в трагічних та унікальних обставинах. Центр його знаходиться в кількох кілометрах від позицій ворога на іншому березі Дніпра і постійно зазнає обстрілів, в той же час, тут через річковий бар’єр не так відчувається загроза безпосереднього захоплення ворогом. А також те, що сусідні населені пункти Херсонської області вже захоплені і знаходяться в окупації росіянами з березня 2022 року.
Через річку Дніпро від Нікополя – окуповані росіянами українські землі (дані google maps)
Також до характеристики Нікополя слід додати той факт, що з 2018-го року місто в рамках проєкту «Міста Доброчесності» співпрацює з Антикорупційною ініціативою ЄС (EUACI) – провідною антикорупційною програмою в Україні, що фінансується ЄС, співфінансується і впроваджується Міністерством закордонних справ Данії.
Проєкт «Міста Доброчесності» спрямований на надання допомоги місцевим органам влади у зменшенні ризиків корупції, та сприяння більшому залученню громадян до контролю за органами влади.
За фінансування EUACI, радник міського голови Нікополя з питань прозорості, підзвітності та запобігання корупції надавав міському голові та відповідним представникам виконавчого комітету підтримку у питаннях розробки концепції створення відділу доброчесності у виконавчому комітеті.
За рік до повномасштабного вторгнення російської федерації Нікопольська міська рада та EUACI підписали Меморандум про взаєморозуміння.
Вже під час воєнного стану, 09 червня 2022 року відбулася двостороння онлайн-зустріч Нікопольського міського голови Олександра Саюка з керівником Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EUACI) паном Алланом Паг Крістенсеном.
Нікопольці запевнили європейців, що «в планах міської влади залишається також подальший розвиток працюючих систем, які були впроваджені в рамках Програми Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу».
Що буває, якщо процедуру закупівель «для зони бойових дій» застосовують для звичайних міських потреб
Наказом Мінреінтеграції від 25 червня 2024 року № 170 (зі змінами) затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Нікопольська міська територіальна громада, за цим Переліком, з 31 травня 2023 року відноситься до територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
Кабмін постановив: Нікопольська міська територіальна громада з 31.05.2023 є Територією активних бойових дій, на якій функціонують державні електронні інформаційні ресурси
Статус території активних бойових дій створює широкий простір для використання неконкурентних процедур в закупівлях, що мають опосередковане відношення до захисту України та знижує вимоги до фактичної прозорості тендерів.
У своїх «Наказах про затвердження обґрунтування підстав для здійснення закупівель» коштами місцевого бюджету, нікопольська міська влада посилається на Постанову Кабінету міністрів №1178 від 12 жовтня 2022 року.
За цим документом:
На перший погляд, дані процедурні можливості тут використовуються за призначенням. Так, з 244 тендерів, оголошених з початку 2024 року станом на 20 серпня Управлінням благоустрою, інфраструктури та комунального господарства Нікопольської міської ради, 208 стосуються ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій воєнного характеру, в більшості – ремонтів пошкоджених обстрілами будинків.
Якщо ж поглянути уважніше, бачимо, що поточна сума цих 208 договорів становить 42 752 420 грн. 59 коп. Решта, 36 закупівель, хоч і проведені по процедурах «для зони бойових дій», стосуються, загалом, звичайних міських потреб. Їх сума становить 70 776 384 грн. 81 коп.
Деякі з цих 36 закупівель, при детальнішому їх розгляді, неминуче викликають питання. Так, згідно угоди, підписаної за результатом тендера з одним учасником за процедурою «Закупівля без використання електронної системи», ФОП з Марганця Денис Жмур має з 11 червня, коли було укладено договір, надати послуги з поточного ремонту дороги «на кладовищі по вул. Електрометалургів в м. Нікополь». Згідно доданого дефектного акту площа, на якій має пройти робота, становить 650 метрів квадратних. Точна локалізація місця робіт відсутня.
Під час нашого огляду нікопольського кладовища, нам не вдалося виявити якісь-то 650 квадратних метрів, які потребували б ремонту більше за решту. Втім, більша частина проїздів між «кварталами» могил там взагалі не має і не мала асфальтового покриття.
Більша частина кладовища взагалі не має асфальту
Найцікавішою частиною угоди є «Договірна ціна» з розписом витрат. Згідно з ним, ФОП Жмур з угоди на 980 000 гривень планує отримати 721 гривню прибутку. Виглядає майже як благодійність.
Поки не придивимося до деталей. Той же Денис Жмур 2021-го року фігурував у Дніпропетровському апеляційному суді в справі про арештовану судом першої інстанції вантажну «Газель». Машина впіймалася поліції в Марганці з незаконно спиляною деревиною.
В травні поточного, 2024 року, він з’явився на тендері на постачання деревини: 90 кубічних метрів лісу-кругляку для Бердянської військової адміністрації.
Сукупність цих подій не свідчить на користь образу людини, схильної до раптової благодійності. Тим не менш, підписана ним угода передбачає 1 гривню прибутку з кожних 1359 грн 22 коп.
В жовтні минулого, 2023 року ФОП Денис Жмур був єдиним учасником і переможцем тендеру з поточного ремонту тротуарів у нікопольському Молодіжному сквері. Згідно підписаної тоді угоди, з 1 207 578 грн за ремонтні роботи в осінньо-зимовий період він мав намір отримати 23 216 грн прибутку або 1 гривню з кожних 52 грн 01 коп.
В травні вже цього, 2024 року Денис Жмур подавав в тому ж Нікополі пропозицію на тендер з ремонту дороги на проспекті Трубників. Тоді він планував отримати, за аналогічні до запланованих на кладовищі роботи, з фрезеруванням старого асфальтобетонного покриття і укладанням нового, 45 447 грн прибутку із запропонованої ціни у 8 400 000, або 1 гривню з кожних 184 грн. 85 коп. Той тендер завершився нічим: 15 травня відхилили «…пропозицію переможця відкритих торгів з особливостями Фізичної особи-підприємця Жмур Дениса Сергійовича» через неповний перелік поданих документів, 16 травня надали «Вимогу про усунення невідповідностей» через неповний перелік документів конкуренту з вищою ціною, ФОП Маргариті Кульнєвій, 29 травня вийшла стаття про завищену ціну асфальтобетонної суміші в пропозиції Кульнєвої, станом на 3 червня угода вже була розірвана за згодою сторін.
Втім, ФОП Кульнєва не лишилась ні з чим. 30 червня пройшов тендер реконструкцію нікопольської Алеї почесних поховань. Очікувана вартість становила 17 188 752. Пропозицію єдиного учасника, ФОП Кульнєвої, відхилили через нестачу потрібних документів в поданій пропозиції з сумою 16 970 000.
Вже 9 липня відбувся наступний тендер з тим же предметом, але з вартістю точно по сумі попередньої пропозиції Кульнєвої.
Алея почесних поховань в Нікополі
Згідно підписаної угоди, ФОП Кульнєва мала «приступити до виконання робіт протягом 3 (трьох) днів з дати підписання договору», тобто, з 12 липня, і завершити роботи до кінця року. Станом на 19 серпня, єдиною ознакою робіт поблизу Алеї почесних поховань, які нам вдалося знайти, були нещодавно перекопані з’їзди з паралельної до неї і сусідньої кладовищу дороги.
Перекопаний заїзд і вид на поховання захисників України здалеку
Якщо подивитися на попередню історію стосунки ФОПа Кульнєвої з нікопольськими комунальними підприємствами, то цей результат не є дивним. В серії матеріалів, опублікованих «Інформатором» влітку 2021 року, вона була визначена, як імітатор конкуренції в закупівлях з наперед узгодженим переможцем.
На результат виконаних за такими тендерами робіт «Інформатор» тоді нарікав:
Як можемо бачити, закупівлі на ремонт доріг з неконкретно вказаною локацією в Нікополі тривають і зараз, вже в зручних умовах неконкурентних процедур, введених спеціально для потреб воєнного часу. А учасникам минулих сумнівних історій доручають вшановувати пам’ять полеглих захисників України за майже 17 мільйонів.
Скандали на увічненні Пам’яті
Описану вище історію з Алеєю почесних поховань, нажаль, важко назвати чимось виключним. На третьому році повномасштабної війни центральна та місцева влади взялися до облаштування кладовищ та меморіалів загиблих військових, і процес супроводжують скандальні та підозрілі історії.
В серпні 2024 року широкого розголосу набув тендер на облаштування першої черги Національного військового меморіального кладовища. В боротьбі за 1 759 401 657 грн. переміг консорціум, створений через день після оголошення тендеру, основним учасником якого виявилася компанія з групи дніпровського бізнесмена з кіпрським громадянством Вадима Єрмолаєва, який перебуває під українськими санкціями.
На рівні Києва оперують мільярдами, на місцях масштаби відповідно скромніші.
В Мирівській сільраді Нікопольського району розробку документації на «капітальний ремонт території меморіалу загиблим воїнам з улаштуванням Алеї Слави героїв громади» за 54 757 грн. 21 коп. замовили людині, яка ще в листопаді минулого року була обвинуваченим у справі про заволодіння бюджетними коштами.
В червні і липні 2024 року взаємні непорозуміння виникли між родинами загиблих захисників України та міською владою Кропивницького. Родичі загиблих, невдоволені змінами в проекті, які внесли вже після узгодження з ними, написали звернення до депутатів міської ради, в якому просили зупинити роботу зі встановлення пам’ятників. Автори листа висловилися категорично проти підрядника, КП «Єлізавета» – «підприємства, яке все існування займалося озелененням та не має жодного досвіду в упорядкуванні таких масштабних забудов місцевого значення».
Великі питання у причетних людей викликають не тільки обставини закупівель і процес виконання робіт, а й перші результати.
На початку серпня в Кременчуці виник конфлікт між місцевою владою та родичами загиблих воїнів. Облаштована там Алея Пам’яті, як заявили пресі матері загиблих, сильно і не в кращий бік відрізнялася від того проекту, який їм демонстрували міські урядовці. Результат вони назвали плювком у душі та неповагою до захисників України.
Міський голова Нікополя, коментуючи наприкінці червня оголошений тендер на реконструкцію Алеї почесних поховань, згадував 160 нікопольців, що загинули на війні, і радив тим, хто має питання щодо реконструкції вищезгаданої Алеї,
Можемо лише обережно сподіватися, що в фіналі цієї історії з ручним розподілом тендерів і підрядниками з явно небездоганною історією, родичі загиблих воїнів з Нікополя матимуть можливість сказати щось краще.
Дмитро Долинський
На фото анонсу – на під’їзді до Нікополя з боку Марганця з траси можна побачити труби Запорізької атомної станції, окупованої росіянами з березня 2022-го.
Ми створили цей матеріал як учасник Мережі «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
editor