Нового монополіста України по торгівлі зброєю контролює бізнес-партнер керівника Офісу президента Андрія Єрмака, а також його батька та росіянина з шпигунським минулим часів КГБ.

Про це йдеться у матеріалі редактора «Наших грошей» Юрій Ніколов. 

У червні тимчасовий в.о. міністра оборони Ростислав Замлинський (біографія) підписав наказ про створення держпідприємства «Агенція оборонних закупівель». 

Повноцінного керівника у агенції поки що немає. Але журналістка «Цензору» Тетяна Миколаєнко повідомила, що підприємство буде у сфері впливу заступника міністра оборони Дениса Шарапова (на фото).

Шарапов – це офіційний бізнес-партнер голови Офісу президента Андрія Єрмака. Вони були бенефіціарами ТОВ «Медійна група європейського партнерства» разом з росіянином Рахамімом Емануїловим (нині цю фірму переоформили на Юлію Науменко, директорку ще однієї фірми Єрмака ТОВ «Ер Пі Ай»).

У Дениса Шарапова біографія дуже непростої людини. Наприкінці 90-х років був старшим оперативним офіцером Головного управління розвідки Міноборони України. Однак після недовгої кар’єри розвідника пішов у бізнес і став засновником вищезгаданої фірми ще у 2001 році. Тоді вона мала іншу назву «Міжнародна агенція з питань власності», а її директором був батько голови Офісу президента Борис Єрмак.

Борис Єрмак – це теж дуже непроста людина з шпигунським минулим. За даними «Новинарні», він – колишній працівник Головного розвідувального управління Російської Федерації (якщо там звісно бувають «колишні»).

Шарапова призначили заступником міністра оборони 9 квітня, через кілька днів після остаточного відходу російських військ з півночі України. Після того при Міноборони почали кувати нового збройного монополіста.

Але репутація Шарапова  як торгівця зброєю з корупційних часів Януковича – це лише частина пересторог. Давайте повернемось до третього співвласника «Медійної групи європейського партнерства» – росіянина Рахаміма Емануїлова. Це теж дуже непростий персонаж.

Емануїлов – це старовинний товариш батька голови ОП Бориса Єрмака.

У 70-80-х роках минулого сторіччя Емануїлов працював перекладачем в посольства СРСР в Ірані та у торговому представництві в Афганістані (біографія). Зайве говорити, що за радянських часів в таких місцях могли працювати лише шпигуни.

«Така кількість російських спецслужб у такій чутливій сфері як торгівля зброєю (ба більше – монопольному торговцю зброєю) все-таки напружує. Невже у всій Україні немає людей з більш пристойними біографіями? Бо все це створює поле для підозр та ворожих ІПСО-атак», – зауважує Юрій Ніколов.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Павлоградською «Лєптою» володіють росіяни
Росіянка володіє дніпровською фірмою, яка займається виявленням громадської думки