Зараз все пришвидшується. Цього ще не зрозуміли чиновники, які звикли створювати мільйони робочих груп і комісій і заговорювати будь-які зміни, аби тільки залишити свої корупційні схеми.
Так можна було жити до війни, бо економіка більш-менш працювала і «кінець/крах» такого підходу здавалось ще настільки далеко, що можливо і не наступить. Але війна змінила все.
Якщо Дніпро житиме так як раніше – він може перетворитись на маленьке провінціальне містечко і буде стертий з числа впливових міст, а якщо Дніпро стане епіцентром змін, то він може стати впливовішим за столицю. Що треба зробити, аби піти 2-м шляхом, або хоча б шляхом розвитку, а не занепаду?
Частину дій треба зробити зараз, але основні проблеми та завдання стануть перед Дніпром після війни. І місту треба готуватися до вирішення цих проблем вже зараз, щоб продовжити розвиватися і витримати конкуренцію з іншими українськими та закордонними містами.
* * *
Зараз потрібно зробити низку простих дій, щоб городяни і мерія більше заробляли і відповідно могли краще почуватися і допомагати армії:
Комендантський час бажано починати з 21-22 години. Це дасть можливість більше встигати кожному містянину.
Транспорт має працювати до останніх хвилин перед комендантським часом. Те, що зараз: після 17:30 вже складно знайти маршрутки – це жах. По факту, людей заганяють додому вже о 16-17 годині і вони не встигають відпрацювати навіть повноцінний робочий день.
Програма «Біженці з окупованих територій». Ми маємо організувати велику кількість зручних для проживання локацій для біженців Маріуполя, Києва, Чернігова, Харкова. Має бути сайт з актуальною інформацією по наявності місць/квартир для переселенців + одразу треба забезпечувати речами, харчами і, в ідеалі, роботою, оплачуваною хоча б з мінімальною ЗП. І має бути реклама цього сайту у соцмережах та ЗМІ для мешканців окупованих територій, має бути інформація в усіх евакуаційних автобусах. Ми маємо показати, що у Дніпрі безпечно, комфортно і що Дніпро вартий того, аби в ньому залишитись жити. Ми реально маємо боротись за кожного українця, аби він не їхав за кордон або ж навіть на захід України, який і так вже переповнений.
Треба створити пункти безкоштовного харчування для біженців в 5-6 локаціях по місту. Це має бути просте, але якісне харчування у форматі польової кухні.
* * *
Більш складні задачі, що актуальні і після війни:
Нуль перевірок і бюрократії. Для бізнесу треба спростити, а краще – відмінити дозвільні процедури і відмінити всі «побори» на час військового стану і певний час після нього.
Треба створити Інститут розвитку міста. Перша задача для нього – переформатування всього бізнесу, який зараз простоює, у щось більш дієве та ефективне. Наприклад, зараз багато пустих офісів. Ті, які можуть здаватись як житло переселенцям, мають це зробити, і міськрада має компенсувати таким власникам хоча б комуналку. Решта приміщень мають змінити своє цільове призначення.
Треба місця для роботи волонтерів і треба давати безкоштовно офіси для нових підприємців на будь-які ідеї з компенсацією комуналки з бюджету.
Всі бізнеси треба перепрофільовувати на потреби біженців, армії, базових потреб населення. Держава, місто і міжнародні фонди будуть платити цим бізнесам.
Залучення коштів. Окремо має функціонувати Офіс взаємодії зі світом. Зараз багато країн і фондів виділяють Україні кошти. Ці кошти мають працювати і на Дніпро. Так само це актуально і після війни.
Гранти для дніпрян. Зокрема за підтримки міста і фондів має запуститись багато грантів, наприклад:
на відкриття бізнесу мають безповоротно видаватись суми до 500 тис. грн;
на підвищення кваліфікації 50-100% вартості має сплачуватись з бюджету, якщо людина покаже, що нові знання вона використовуватиме в своїй роботі у місті;
для забудовників має бути ряд бонусів, якщо вони роблять багато дешевого житла, наприклад, місто може поряд з таким житлом робити благоустрій.
Оптимізація мерії. Треба звільнити 90% персоналу міськради і ліквідувати всі комунальні підприємства. Треба максимально економити гроші з податків і пускати їх назад в ефективну економіку. Як казав Каха Бендукідзе, все має бути на аутсорсі, бо конкурентний ринок все може зробити краще за державу. Для організації роботи міськради треба запросити бізнесменів та іноземних фахівців.
В 2014-15 роках Дніпро програв битву за переселенців з Донбасу. Більшість з них обрали Одесу, Харків, Київ, Львів. Навіть ті, хто переїжджав до Дніпра, з часом рухались далі, не знайшовши собі комфортного існування у місті.
Що нам треба зробити, аби переселенці сьогодні почали обирати Дніпро?
Доступне житло – ми маємо видавати безкоштовно землю і позбавляти бюрократії всіх забудовників, сприяти їм у отриманні необхідних лімітів е/е від ДТЕКу. Ми маємо знизити вартість квадратного метру в 2 рази. Далі ще будуть програми кредитування від держави, але нам треба зробити ефективне будівництво.
Нова якість освіти. Насамперед мова про вищу освіту, яка у нас по суті мертва і існує «щоб диплом був» та «було що мамі показати». Ми маємо запросити університети США, Канади, Британії відкрити свої філії у нас, надавши їм все для цього і можливо навіть заплативши їм шалені кошти. Так можна буде залучити студентів із усього світу, у т.ч. з країн пострадянського простору, для яких Україна може стати новою батьківщиною, як нині стала Польща для Українців. Потім треба зайнятись і садочками/школами. Але саме університети з числа освітніх закладів найбільше впливають на місце майбутнього проживання людини.
Повернення IT-фахівців. Завдання не просте, можливо ми маємо побудувати IT-квартали з продуманим житлом та зонами відпочинку. Поки що такої якості житла у Дніпрі немає. Для цих людей ми маємо запропонувати дві речі: комфортне оподаткування та комфортні умови для життя. Як мінімум, 2-й пункт залежить від регіональної політики.
Місто-онлайн. Всі послуги мають надаватись в онлайні, від отримання будь-якого дозволу по будівництву до зміни прописки і оформлення соцвиплат.
ЖЕКи мають бути ліквідовані, а нові ОСББ мають отримувати від 500 тис. грн на ремонти. Для більшості людей квартира – єдина цінна річ, яку вони мають. Треба нарешті почати якісно утримувати будинки і квартири.
Нам треба побудувати інфраструктуру для подій: форумів, концертів, конференцій світового рівня. Чули про EXPO-2020 в Дубаї? Дніпру підійде і менший масштаб, але зараз світ живе подіями та емоціями, і ми маємо збудувати інфраструктуру для подій.
Бізнесмени, вчені, інноватори, лікарі, активісти, молодь… мають бути залучені до побудови Плану розвитку міста та його втілення (взагалі те, що Дніпро і зараз не має чіткого плану на 5-10-30 років вперед – це нонсенс. Навіть малий бізнес має певні стратегії).
Без людей далі владі просто ніяк, якщо ми хочемо розвитку. Чиновники, які банять людей за альтернативну точку зору і не вміють в дискусії шукати рішення, мають піти в «небытиё».
Покращення лікарень і впровадження світових практик по упередженню та лікуванню хвороб. Здоровий спосіб життя, правильне харчування мають пропагуватись і підтримуватись навіть фінансово.
Безпека! Якщо суди і податкова менше підпорядковуються місту, то поліція та муніципальна гвардія + сучасні технології, камери, можуть зробити місто безпечним. Кожен має знати, що у разі вчинення чогось нелегального його знайдуть і покарають.
Підтримуєте необхідність швидких змін у Дніпрі?
З повагою,
Дмитро Хозін
(з Facebook-сторінки ексдепутата Дніпровської міської ради Дмитра Хозіна)
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
Журналістка з 1995-го року. Керівниця Громадської організації «Люстраційна Антикорупційна рада Придніпров’я» з 2014 року. ГО «ЛАРП» – українська правозахисна громадська організація.
Підприємством з ремонту та обслуговування промислових машин на Дніпропетровщині володіє росіянка
В Дніпропетровській області на хабарі затримали посадовицю екоінспекції
Даний сайт було створено у рамках проєкту «Виявлення, висвітлення та протидія корупційним схемам на ринку землі у Дніпропетровській області» за підтримки Відділу з правоохоронних питань Посольства США в Україні.
Зараз все пришвидшується. Цього ще не зрозуміли чиновники, які звикли створювати мільйони робочих груп і комісій і заговорювати будь-які зміни, аби тільки залишити свої корупційні схеми.
Так можна було жити до війни, бо економіка більш-менш працювала і «кінець/крах» такого підходу здавалось ще настільки далеко, що можливо і не наступить. Але війна змінила все.
Якщо Дніпро житиме так як раніше – він може перетворитись на маленьке провінціальне містечко і буде стертий з числа впливових міст, а якщо Дніпро стане епіцентром змін, то він може стати впливовішим за столицю. Що треба зробити, аби піти 2-м шляхом, або хоча б шляхом розвитку, а не занепаду?
Частину дій треба зробити зараз, але основні проблеми та завдання стануть перед Дніпром після війни. І місту треба готуватися до вирішення цих проблем вже зараз, щоб продовжити розвиватися і витримати конкуренцію з іншими українськими та закордонними містами.
* * *
Зараз потрібно зробити низку простих дій, щоб городяни і мерія більше заробляли і відповідно могли краще почуватися і допомагати армії:
* * *
Більш складні задачі, що актуальні і після війни:
Треба місця для роботи волонтерів і треба давати безкоштовно офіси для нових підприємців на будь-які ідеї з компенсацією комуналки з бюджету.
Всі бізнеси треба перепрофільовувати на потреби біженців, армії, базових потреб населення. Держава, місто і міжнародні фонди будуть платити цим бізнесам.
В 2014-15 роках Дніпро програв битву за переселенців з Донбасу. Більшість з них обрали Одесу, Харків, Київ, Львів. Навіть ті, хто переїжджав до Дніпра, з часом рухались далі, не знайшовши собі комфортного існування у місті.
Що нам треба зробити, аби переселенці сьогодні почали обирати Дніпро?
Без людей далі владі просто ніяк, якщо ми хочемо розвитку. Чиновники, які банять людей за альтернативну точку зору і не вміють в дискусії шукати рішення, мають піти в «небытиё».
Підтримуєте необхідність швидких змін у Дніпрі?
З повагою,
Дмитро Хозін
(з Facebook-сторінки ексдепутата Дніпровської міської ради Дмитра Хозіна)
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
Olena Harahuts
Журналістка з 1995-го року. Керівниця Громадської організації «Люстраційна Антикорупційна рада Придніпров’я» з 2014 року. ГО «ЛАРП» – українська правозахисна громадська організація.