Обвинувачений ще має право на подання апеляційної скарги, тому вирок поки не набрав чинності.
14 вересня 2026 року Вищий антикорупційний суд визнав винним суддю Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Щербину Олександра Олександровича за частиною 3 статті 368 КК України (прохання та одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище).
Відповідний вирок з’явився в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
За версією слідства, не пізніше 16 липня 2024 року Щербина, розглядаючи кримінальну справу директора будівельної компанії, обвинуваченого у розтраті бюджетних коштів, попросив у нього 2.000 доларів США за ухвалення виправдувального вироку. Підсудний погодився і звернувся до Національного антикорупційного бюро України, після чого детективи розпочали фіксацію подальшого спілкування судді з обвинуваченим.
Як встановив суд, 24 жовтня 2024 року Щербина отримав першу частину неправомірної вигоди у розмірі 1000 доларів США, вкладених у файл з процесуальними документами прямо в приміщенні суду. Другу частину такої ж суми суддя одержав 16 липня 2025 року, які поклали до пакета з продуктами.
25 липня 2025 року Щербина проголосив виправдувальний вирок щодо хабародавця.
Записи розмов, здійснені в межах негласних слідчих дій, зафіксували, що суддя особисто радив підсудному адвоката зі свого кола знайомств, пояснював схему уникнення відповідальності через перекваліфікацію статті і застосування строків давності, редагував текст майбутнього рішення та навіть продиктував обвинуваченому текст скарги на прокурора, аби вплинути на хід засідання. Також суддя згадував про «знайомого в апеляційному суді», який міг би за додаткову плату вплинути на розподіл справи в разі оскарження вироку.
Особливі обставини розгляду
Судовий розгляд (за кримінальним провадженням № 52024000000000535) щодо судді супроводжувався численними затримками: обрані обвинуваченим адвокати систематично не з’являлися на засідання, що змусило суд залучити захисника за призначенням.
20 червня 2026 року, вже на стадії допиту свідків, Олександр Щербина самостійно мобілізувався до Збройних сил України, обравши бойову посаду, хоча за висновком військово-лікарської комісії був придатний лише до служби в тилових підрозділах. Службова перевірка встановила, що посадові особи військової частини порушили заборону на призов осіб, обвинувачених у тяжких корупційних злочинах; винних притягнули до дисциплінарної відповідальності.
На стадії судових дебатів обвинувачений неодноразово не з’являвся на засідання, а захист подавав клопотання про зупинення провадження, які суд щоразу визнавав необґрунтованими.
Вирок суду
Обвинувачення наполягало на покаранні у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна та зміні запобіжного заходу на тримання під вартою. Сам Щербина частково визнав вину, висловив жаль з приводу вчиненого, послався на добровільне перерахування коштів на потреби ЗСУ та добровільну мобілізацію. Захисник наполягав на провокації злочину з боку правоохоронців, однак суд цю версію відхилив, встановивши, що ініціатива щодо хабара повністю виходила від обвинуваченого.
Суд визнав Щербину винним і призначив покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані зі здійсненням правосуддя, на 3 роки, та з конфіскацією всього належного йому майна.
Засуджений має сплатити на користь держави 10.697 гривень витрат на проведення експертизи.
Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня проголошення до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Відповідно, вирок поки не набрав законної сили.
До набрання вироком законної сили залишили запобіжний захід у вигляді застави. Після набрання вироком законної сили, заставу у розмірі 242.240 гривень мають повернути заставодавцю.
Олександр Щербина має носити електронний засіб контролю, не виїжджати за кордон без дозволу суду чи прокурора та здати паспортні документи для виїзду за кордон.
Обвинувачений ще має право на подання апеляційної скарги, тому вирок поки не набрав чинності.
14 вересня 2026 року Вищий антикорупційний суд визнав винним суддю Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Щербину Олександра Олександровича за частиною 3 статті 368 КК України (прохання та одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище).
Відповідний вирок з’явився в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
За версією слідства, не пізніше 16 липня 2024 року Щербина, розглядаючи кримінальну справу директора будівельної компанії, обвинуваченого у розтраті бюджетних коштів, попросив у нього 2.000 доларів США за ухвалення виправдувального вироку. Підсудний погодився і звернувся до Національного антикорупційного бюро України, після чого детективи розпочали фіксацію подальшого спілкування судді з обвинуваченим.
Як встановив суд, 24 жовтня 2024 року Щербина отримав першу частину неправомірної вигоди у розмірі 1000 доларів США, вкладених у файл з процесуальними документами прямо в приміщенні суду. Другу частину такої ж суми суддя одержав 16 липня 2025 року, які поклали до пакета з продуктами.
25 липня 2025 року Щербина проголосив виправдувальний вирок щодо хабародавця.
Записи розмов, здійснені в межах негласних слідчих дій, зафіксували, що суддя особисто радив підсудному адвоката зі свого кола знайомств, пояснював схему уникнення відповідальності через перекваліфікацію статті і застосування строків давності, редагував текст майбутнього рішення та навіть продиктував обвинуваченому текст скарги на прокурора, аби вплинути на хід засідання. Також суддя згадував про «знайомого в апеляційному суді», який міг би за додаткову плату вплинути на розподіл справи в разі оскарження вироку.
Особливі обставини розгляду
Судовий розгляд (за кримінальним провадженням № 52024000000000535) щодо судді супроводжувався численними затримками: обрані обвинуваченим адвокати систематично не з’являлися на засідання, що змусило суд залучити захисника за призначенням.
20 червня 2026 року, вже на стадії допиту свідків, Олександр Щербина самостійно мобілізувався до Збройних сил України, обравши бойову посаду, хоча за висновком військово-лікарської комісії був придатний лише до служби в тилових підрозділах. Службова перевірка встановила, що посадові особи військової частини порушили заборону на призов осіб, обвинувачених у тяжких корупційних злочинах; винних притягнули до дисциплінарної відповідальності.
На стадії судових дебатів обвинувачений неодноразово не з’являвся на засідання, а захист подавав клопотання про зупинення провадження, які суд щоразу визнавав необґрунтованими.
Вирок суду
Обвинувачення наполягало на покаранні у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна та зміні запобіжного заходу на тримання під вартою. Сам Щербина частково визнав вину, висловив жаль з приводу вчиненого, послався на добровільне перерахування коштів на потреби ЗСУ та добровільну мобілізацію. Захисник наполягав на провокації злочину з боку правоохоронців, однак суд цю версію відхилив, встановивши, що ініціатива щодо хабара повністю виходила від обвинуваченого.
Суд визнав Щербину винним і призначив покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані зі здійсненням правосуддя, на 3 роки, та з конфіскацією всього належного йому майна.
Засуджений має сплатити на користь держави 10.697 гривень витрат на проведення експертизи.
Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня проголошення до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Відповідно, вирок поки не набрав законної сили.
До набрання вироком законної сили залишили запобіжний захід у вигляді застави. Після набрання вироком законної сили, заставу у розмірі 242.240 гривень мають повернути заставодавцю.
Олександр Щербина має носити електронний засіб контролю, не виїжджати за кордон без дозволу суду чи прокурора та здати паспортні документи для виїзду за кордон.
Нагадаємо, експосадовицю Підгородненської міськради визнали винною в одержанні неправомірної вигоди і покарали штрафом.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
Fedorov Andrey