Звертаючись особисто до Вас, я усвідомлюю, що Ви як найвища посадова особа органів прокуратури неодноразово публічно та у судових засіданнях особисто захищали позицію нетерпимості до злочинів, спрямованих проти прав і життів українських дітей. Саме Ваш декларований підхід про те, що захист найменших та найуразливіших є невідворотною цінністю для правоохоронної системи держави, спонукав мене шукати захисту у Вашому кабінеті. У той час як Ви демонструєте принциповість на рівні керівника, система прокурорського та слідчого нагляду на місцях (на рівні міста та Дніпропетровської області – потрібна люстрація і оновлення органу) повністю перетворилася на механізм кругової поруки.
Смерть моєї малолітньої дитини (онука) на території навчального закладу для поліції та підлеглих Вам прокурорів Дніпропетровської області стала не підставою для жорсткого та чесного розслідування, а предметом для прикриття безкарного корумпованого високопосадовця – міського голови м. Кам’янського Андрія Білоусова.
Тому, в цьому відкритому звернені, я прошу Вашого втручання туди, де місцева і регіональна системи правосуддя здалися під тиском адмінресурсу та політичних грошей і де цинічно вбивають останню надію на істину щодо обставин смерті мого онука.
* * *
У провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області (відділ розслідування злочинів за участю дітей) перебувають матеріали кримінального провадження № 12024041160001319 від 08.10.2024 р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.272, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.367, ч.3 ст. 367 КК України. Об’єктом розслідування є смертельний наслідок службової недбалості керівництва м. Кам’янського, яка призвела до загибелі мого десятирічного онука Івана Харковчука на неогородженому будівельному майданчику міської гімназії №12.
На початковому етапі розслідування цього провадження здійснювалось слідчими підрозділами поліції у м. Кам’янське (під процесуальним керівництвом місцевої прокуратури). Однак через кричущу неефективність слідства, яке умисно здійснювалося слідчим Кам’янського РУП Королевичем О.В., та відкрите систематичне блокування всіх слідчих дій і клопотань з боку місцевого слідчого судді Токаря, матеріали справи – з метою усунення упередженості – були передані до підрозділу вищого рівня: СУ ГУНП в Дніпропетровській області під процесуальне керівництво Дніпропетровської обласної прокуратури.
Проте зміна територіального органу розслідування не вирішила головної проблеми: абсолютного недоторканного статусу та кругової поруки головного бенефіціара смертельного будівництва – міського голови м. Кам’янське Білоусова Андрія Леонідовича.
Слідча СУ ГУНП Хмелевська Т.Г., прийнявши провадження, замість проведення незалежного розслідування, перейняла естафету блокування, фальсифікацій та свідомого гальмування процесу, що повністю покривається та толерується її процесуальними керівниками на рівні області.
Вбачається, що недоторканність мера А. Білоусова та масовий саботаж процесуальних обов’язків обласною прокуратурою і слідством підтримується адміністративним тиском на правоохоронні органи через родинні зв’язки фігуранта, а саме впливом його рідного брата – Ю.Л. Бєлоусова (ексначальника департаменту Офісу ГПУ, нині заступника Директора БЕБ України).
У зв’язку з тим, що обласний апарат прокуратури розписався у власному безсиллі або зацікавленості перед високопосадовцями та не здійснює нагляд згідно із Законом і практикою ЄСПЛ, про всі обставини відкритого службового злочину всередині слідства та необхідність у Вашому втручанні йдеться у викладеному нижче.
* * *
Фактологічним підґрунтям трагедії стало те, що капітальні будівельні роботи з будівництва бомбосховища класу наслідків (відповідальності) СС2 розпочалися винятково за одноосібною негласною вказівкою міського голови м. Кам’янське Андрія Білоусова.
Згідно із наявними в матеріалах справи свідченнями працівників навчального закладу та документальними відеодоказами, особисто оприлюдненими 19.09.2024 р. у Telegram-каналі А. Білоусова та у міських новинах, повномасштабне залучення техніки тривало як мінімум із 16.09.2024 р. Ці роботи велися цинічно та самоправно: без офіційно проведеного тендеру, без укладеного договору, без оформлення дозволу інспекції ДАБК та, як наслідок, – абсолютно без зведення передбаченої Державними будівельними нормами захисної 170-метрової довжини огорожі.
Ініціатива проведення нелегального і смертельно небезпечного будівництва безпосередньо на території діючого навчального закладу мала винятково меркантильно-політичний характер: забезпечення піар-кампанії А. Білоусова для майбутніх політичних цілей та рекламування його регіональної політичної партії «Бджола».
Нехтуючи безпекою дітей на догоду своїй політичній «величі» та діючи у спосіб узурпації комунального сектору міста (де більшість громадян обґрунтовано вважають його особу центральною ланкою масштабного розкрадання місцевого бюджету), А. Білоусов виступив першопричиною злочинної недбалості всієї вертикалі міської ради.
З огляду на безперечну причинно-наслідкову єдність цих подій, саме Андрій Білоусов є суб’єктом головної та персональної відповідальності за службовий злочин (ст. 367 КК України), що потягнув за собою жахливі та незворотні наслідки – загибель мого онука.
* * *
Перший та найбільш показовий приклад відкритого саботажу у цьому розслідуванні відбувся ще на етапі підпорядкування Кам’янського РУП поліції: перший (первинний) так званий штучний «допит» головного фігуранта справи, мера А. Білоусова.
Цей «допит» тривав заледве 15 хвилин і був перетворений слідчим О. Королевичем на цілковите процесуальне знущання.
Слідчий О. Королевич – особа, яка впродовж понад року не просто розвалювала кримінальне провадження, але й зухвало під різними приводами блокувала моє право потерпілої на ознайомлення з умисно сфабрикованими матеріалами справи, – свідомо обійшов питання по суті скоєного злочину (службової недбалості). Натомість цей «слідчий захід» був використаний лише для складання протоколу про “обмежені обов’язки мера” з цитуванням Закону України «Про місцеве самоврядування», де чиновник повідомив слідству інформацію, яка апріорі загальнодоступна: про те, що в нього є кругла печатка, власні бланки і т.п. Маю намір зазначити, що: ні про причини початку будівельних робіт з залученням спецтехніки без жодних огороджень і дозволів на об’єкті освіти, ні про його безпосередню відповідальність слідчий у підозрюваного – свідка навіть не запитав. Це був не допит – це була імітація правосуддя та заздалегідь підготовлений майданчик для подальшого вигороджування посадовця.
Не зважаючи на те, що на Telegram-каналі А. Білоусова були розміщені разом із відео фотографії з відкриття будівництва бомбосховища на території навчального закладу, де навчався мій загиблий онук, слідчий Королевич не знайшов підстав допитати останнього з приводу саме цього будівництва із встановленням осіб, які були поряд з головою на будівництві 19.09.2024р. та зображені на фото: https://t.me/belousov_andrei/8106?single
Міській голова Кам’янського Андрій Білоусов роздає вказівки на будівельному майданчику
Із численного оточення на фото мені достеменно вдалося ідентифікувати лише чотирьох високопосадовців, які стояли безпосередньо поруч з А. Білоусовим та уважно вислуховували його розпорядження, оглядаючи хід виконання земляних робіт та рух спецтехніки у незаконно викопаному котловані.
Дозволяти захисту трактувати, що мер під час офіційної виїзної наради серед бруду і техніки будівельного майданчика просто показує підлеглим «на розміри пійманого ним напередодні карася» чи якісь неважливі питання – це юридичний та логічний абсурд.
Поза всякими сумнівами, керівник міськради керував саме перебігом будівельних робіт у компанії директорки КЗ «Гімназія № 12» Запорожець, директорки департаменту освіти Н. Реви, директора департаменту ЖКГБ гр. Засядьвовка та керівника Управління ДАБК гр. Воздвиженського. Вони не могли стояти там випадково і дивитися у відкритий смертельний котлован як туристи: кожен із них є фігурантом управлінської ланки міста.
До того ж на відео видно й інших осіб (імовірно підрядників чи кураторів техніки). Їх особи мені досі невідомі, проте це прямо свідчить: слідчий О. Королевич взагалі не вчинив жодних законних спроб для ідентифікації та подальшого їх допиту задля об’єктивного відтворення справжньої хронології наказової підготовки до виконання цього самочинного й злочинного будівництва на момент 19.09.2024 р.
28.01.2026р. я звернулась із клопотанням про повторний допит А. Білоусова вже до нової слідчої Т. Хмелевської.
30.01.2026р. остання повідомляє, що про допит А. Білоусова з дотриманням вимог ст.56, 223 КПК України мене буде повідомлено завчасно.
Допитувати А. Білоусова вона не поспішає, як і не поспішає допитувати інших посадовців КМР та підрядника цього будівництва ТОВ «УКР СТРОЙ АЛЬЯНС». І лише після чисельних скарг з цього приводу та приводу знаходження в матеріалах досудового слідства фальсифікованих документів, на підставі яких відбулося дві експертизи, слідча, узгоджуючи з міським головою Кам’янського та його адвокатом дату та час проведення допиту 20.04.2026р. (майже через три місяці), повідомляє мене про допит останнього призначений нею на 22.04.2026р. на 16 годину.
22.04.2026р. слідча телефонує і повідомляє, що допиту не буде, бо А. Білоусов зайнятий «робочими моментами», і після подальшого з ним та його адвокатом узгодження перенесення дати допиту, остання мене повідоме належним чином.
23.04.2026р. слідча повідомляє, що допит відбудеться 28.04.2026р. о 15 годині.
27.04.2026р. слідча у своїй відповіді повідомляє:
«Однак, 24.04.2026р. у зв’язку із прибуттям свідка Білоусова А.Л. разом з адвокатом до слідчого управлянні ГУНП в Дніпропетровській області, на підставі заяви адвоката, з метою забезпечення дотримання розумних строків проведення досудового розслідування, додатковий допит свідка відбувся у вказаний день».
Отже, слідча Т. Хмелевська, замість допиту в моїй присутності під відеозапис головного винуватця трагедії з моїм онуком та встановлення істини, відкрито прикриває міського голову, застосовуючи подвійні стандарти та відверті процесуальні махінації з повідомленнями про слідчі дії.
Саме відносно А. Білоусова, директора департаменту ЖКГБ Засядьвовка та керівника управління державного будівельно-архітектурного контролю Воздвиженського було відкрито кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 367 КК України (службова недбалість, яка спричинила загибель дитини), яке пізніше було об’єднане з первинним КП № 12024041160001319 від 08.10.2024 р. за ч. 2 ст.272 КК України (Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою).
Зловживання владою, службова недбалість А. Білоусова з розкраданнями бюджетних коштів для А. Білоусова є системним явищем (стиль життя), починаючи з часу призначення його у 1998 році, відразу після закінчення Дніпродзержинського державного технічного університету, на посаду головного спеціаліста управління комунального господарства Дніпродзержинської міськради.
Така відповідальна посада для 21-річного на той час А. Білоусова була розплатою тодішнього міського голови Дніпродзержинська за допомогу в написанні дисертації останньому батьком А. Білоусова та викладачем цього університету Білоусовим Л.Ю.
Кар’єрне зростання А. Білоусова було дуже швидким: з посади головного спеціаліста ЖКГ – до заступника міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України та міського голови Кам’янського, і привело до того, що останній навіть своїм повіям не приховуючи розповідає, що треба красти багато, але головне не попадатись, за що його подружки, вирішивши, що він дуже розумний красномовець, називають А. Білоусова місцевим «Цицероном».
Ось відома всім біографія цього «Цицерона» Білоусова А.Л.:
З вересня 1998 року отримує посаду головного спеціаліста управління комунального господарства Дніпродзержинської міськради.
Далі, з лютого 2000 до січня 2001 А. Білоусов працює начальником КП «Дніпродзержинське експлуатаційно-лінійне управління автошляхів».
З січня 2001 до грудня 2001 – директором КП «Дорожник» м. Дніпродзержинськ.
З грудня 2001 до червня 2002 – він заступник мера, керівник комітету по будівництву, архітектурі та житлово-комунальному господарству Дніпродзержинської міської ради.
З червня 2002 до листопада 2002 – перший заступник начальника управління житлово-комунального господарства Дніпродзержинської міської ради.
З листопада 2002 до березня 2004 Білоусов працює начальником управління житлово-комунального господарства Дніпродзержинської міської ради.
З березня 2004 до червня 2005 – заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради, начальник управління житлово-комунального господарства Дніпродзержинської міської ради.
В червні 2005 до квітня 2006 Білоусов отримує посаду першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради м. Дніпродзержинська.
Після програних з тріском виборів у 2006 Білоусова забирають до Дніпропетровська на посаду заступника начальника, потім – начальника управління житлово-комунального господарства і нарешті – заступника голови облдержадміністрації.
У 2013 році його переводять з Дніпропетровська до Києва – на посаду заступника міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України (надалі міністра).
В цей же час в м. Дніпродзержинську гине 2-річний хлопчик, потрапивши у відкритий люк, бо ще за часів роботи А. Білоусова в комунальному господарстві постійно «зникали» люки, а потім виділяли кошти на придбання нових люків, і знову люки «зникали» (провірена схема розкрадання бюджету).
Пізніше, як мені відомо, через продажність правоохоронців та судів та через неможливість добитись правди та справедливості, від серцевого нападу помер батько дитини.
Лицемірство та відчуття повної безкарності А. Білоусова не обмежуються виключно корупційними забудовами, вони системно виявлялися у його аморальному зловживанні статусом навіть на загальнодержавному рівні. Вершиною кар’єрного цинізму став скандал довкола отримання А. Білоусовим фальшивого посвідчення учасника бойових дій в АТО – статусу, отриманого кабінетним заступником міністра через маніпуляції законом, і який інші захисники України здобували кров’ю та життями.
Замість кримінального переслідування (хоча б за статтею про підроблення документів або зловживання), цей інцидент просто «замовчали»: А. Білоусов швиденько, кулуарно повернув посвідчення та у березні 2015 року з комфортом «катапультувався» з крісла заступника міністра назад – на гарантоване йому тепле місце першого заступника міського голови рідної для нього Дніпродзержинської (Кам’янської) міської ради, під прикриття давніх корупційних домовленостей. І вже в листопаді 2015 р., використавши адмінресурс, він обирається міським головою м. Кам’янського і призначає на керівні посади міста потрібних йому людей.
8 березня 2017 р. через обвал фасаду будинку в центрі міста було тяжко травмовано 15-річну дівчинку. 10 березня 2017 р. дитина загинула.
11 серпня 2017 р. в центрі міста знову обвалився фасад, але дякувати Богу ніхто не постраждав.
28 жовтня 2017р. в Кам’янському стався обвал двох залізобетонних плит – козирка і бічної стінки навісу над під’їздом. Через падіння плит загинув підліток і ще двоє підлітків постраждали. Постраждалі були госпіталізовані в лікарню. На неодноразові звернення мешканців будинку, щодо запобігання трагедії ніхто не прореагував, а через 30 днів відбулася інша трагедія: 26 листопада 2020 р. кусок фасада впав на 11-річну дівчинку та травмував її.
А отже, всі трагедії, пов’язані з ЖКГ та дітьми, нічому не навчають цю особу!!! Вкрадені гроші та, відповідно продажність, правоохоронних органів та судів вирішують всі його питання на місцевому рівні.
І якщо попередню трагедію – падіння 2-річного хлопчика у відкритий комунальний люк та подальшу смерть від серцевого нападу його зневіреного батька – «прокурорська машина» того часу змогла лицемірно «списати», обґрунтувавши тим, що А. Білоусов нібито тоді вже займався «порятунком всієї України» на посадах в міністерстві й області; то жахлива низка наступних дитячих смертей та інвалідностей лежить виключно в межах прямої юрисдикції його мерської каденції.
Загибель 17-річного юнака та 15-річної дівчинки у 2017 році через обвалення аварійних елементів ЖКГ-конструкцій будівель, а також скалічення 11-річної дитини під кусками аварійного фасаду у 2020 році – все це не «випадкові нещастя», а кроваві плоди послідовної діяльності міського голови.
Проте замість запобігання новим смертям і модернізації життєво-інженерних комунікацій громади, А. Білоусов витрачає цей мерський мандат і шалені тарифи, набрані від жителів-жертв міста, виключно на: безкарне системне розкрадання коштів у сфері ЖКГ та подальший збір наближеного пулу маріонеткових кадрів. Під гасла про те, що «грошей у бюджеті немає», А. Білоусов мостив дороги у пекло корупційною та системною посадовою недбалістю, не залишаючи місту ніякого ресурсу на дитячу безпеку. Вбивча корумпована недбалість 10 років обвішувалася медалями на грудях крадія за вбитих та покалічених дітей м. Кам’янського і стала апофеозом неконтрольованої безкарності чиновників його оточення.
Білоусов А.Л. за великі досягнення у сфері ЖКГ нагороджується різними подяками та званнями, щоб під час свого поховання величезна процесія з велюровими «подушками для орденів та медалей» була нескінченною, вочевидь маючи на меті забрати їх на той світ разом із вкраденими грошима.
Ключовим гарантом роками створюваної системи тотальної недоторканності міського голови А. Білоусова є не сила закону, а надійний протекціоністський щит у владних кабінетах. Цю «індульгенцію» йому багато років безпосередньо забезпечував його рідний брат – Юрій Леонідович Бєлоусов, впливовий ексвисокопосадовець Офісу Генерального прокурора (колишній начальник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту).
Саме кулуарний адміністративний тиск цієї родинної прокурорської «криші» змушував слідчих і місцевих прокурорів Дніпропетровщини спускати на гальмах десятки справ проти очільника м. Кам’янського і продовжує блокувати покарання А. Білоусова навіть сьогодні, у справі щодо загибелі мого онука. Сьогодні, маючи ще більший політично-правовий ресурс у вигляді нової посади Юрія Бєлоусова як заступника директора Бюро Економічної Безпеки (БЕБ) України, сімейний синдикат гарантує збереження «регіональної тиші» навколо смертельних «бізнес-проектів» і самочинного мерського будівництва у школах, що перетворює розслідування на брудний цинічний «спектакль по згортанню доказів», недопустимий до контролю навіть Вашими безпосередніми колегами. З таким братом можна красти нескінченно.
Мабуть саме тому прокурор Дніпропетровської області В. Прихожанов зі своїми підлеглими лише на паперах розповідають, що слідство щодо загибелі мого онука перебуває в них на контролі.
Повертаючись до допиту А. Білоусова 24 квітня 2026р., хочу зазначити, що останнім було залучено до матеріалів кримінального провадження щодо загибелі мого онука 07.10.2024р. копію заочного рішення Заводського райсуду м. Дніпродзержинська за 2006 рік. В цьому рішенні мова йде про «моральну шкоду», «спричинену Закорою М.А. та її газетою «Дзержинець» (була редактором), що не дозволило А. Білоусову виграти вибори міського голови у 2006 році.
Цим заочним рішенням за 2006 рік суддя за відсутності М.А. Закори визнала, що опубліковані нею матеріали, передані правоохоронцями, не відповідають дійсності, чим остання спричинила «нещасному» (шлемазе) моральної шкоди на 17 тисяч грн. Зрозуміло, що жодної копійки висмоктаної із пальця моральної шкоди А. Білоусов не отримав, але він пишається цим заочним рішенням «про свою честь та гідність за 17 тисяч гривень».
Лише завдяки принциповості журналістів, у тому числі моїм особистим публікаціям та громадському спротиву, у 2006 році А. Білоусову було завдано нищівної електоральної поразки, що тимчасово зупинило його махінації на посаду міського голови. Проте в нашій глибоко корумпованій державній системі «своїх» ніколи не саджають до в’язниці – їм підкладають кар’єрні трампліни. Знаходяться невидимі ляльководи у високих кабінетах влади, які «абсолютно безкорисливо» забирають відвертих крадіїв та негідників під свої владні крила для лобіювання злочинних інтересів і казнокрадства. Звідси й береться подальше незрозуміле та феноменальне для адекватного управлінця просування скомпрометованого в місті А. Білоусова обласною і міністерською кар’єрною драбиною. Його швидкісне призначення у регіональні Департаменти і подальший стрибок аж на посади заступників міністрів – це історія успіху не професіонала, а цинічна кадрова реабілітація посадовця-зловмисника, наскрізь увіруваного у своє «кулуарне всевладдя».
У своєму допиті, який відбувся за моєї відсутності 24.04.2026 р., А. Білоусов розповідає, що
«…до мене неодноразово надходила інформація, що вказана особа (М.А. Закора) у спілкуванні з іншими особами зазначала, що має до мене неприязне відношення і рано чи пізно поквитається зі мною».
Використовуючи «теплу» і захищену обманом кулуарну атмосферу допиту 24.04.2026 р., проведеного у моїй відсутності, міський голова перейшов до відверто маніпулятивних захисних хитрощів. А. Білоусов заявляє для протоколу, що нібито отримував інформацію про мій намір «поквитатися з ним» через особисту неприязнь. Проте залишається риторичним питання: яким чином «суперечки і рішення про якісь колишні газети 2006 року» (та долучення суто старих вигаданих позовних нарисів 20-річної давності) здатні виправдати смерть дитини через відкриті котловани у 2024 році?
Неспростовним є той факт, що це дешеве затягування уваги покликано перевести вектор обвинувачень зі ст. 367 ККУ в особисті розборки та заблокувати гострі питання з розкрадання та недбалості (захиститись ст. 63 Конституції України). Найжахливішим у цьому є те, що слідча Т. Хмелевська, знаходячись в явній та злочинній змові зі свідком (допит котрого умисно провели «для своїх»), мовчки погоджується залучити цю цинічну відписку, як аргумент до офіційних матеріалів кримінального провадження, безсоромно маскуючи смертельну відповідальність А. Білоусова брудною кабінетною «пліткою».
Розкриття змови (хронологія та правова оцінка): Слідча склала лист-повідомлення 23.04.2026 р. Відправила його (повідомила), призначивши допит на 28.04.2026 р. Вже на цьому етапі вона вчинила пряме правопорушення – проігнорувала ч. 9 ст. 135 КПК (щодо обов’язку попереджати мінімум за 3 доби).
А далі відбувається цирк, який слідча зараз відмовляється розслідувати: А. Білоусов чудесним чином 24.04.2026 р. «все ж приїжджає» у мою відсутність, а його адвокат пропонує «провести допит швидше, щоб не гаяти час» – як в кіно за задуманим сценарієм.
Слідча, маючи законні підстави, бо вже призначила допит на 28.04.2026 р., і має крім Кам’янського голови «гору роботи», попередньо узгодивши дату з А. Білоусовим та його адвокатом, не відмовляє останнім, кидає все і погоджується на проведення допиту за відсутності потерпілої, ініціювавшої цей терміновий допит. Три місяці вона НІЧОГО з А. Білоусовим не робила, а тут бігом летить «на крилах кохання» його допитувати.
Фактична картина виглядає як попередня змова слідчого зі свідком або з його адвокатом.
Чому слідча не повідомила мені терміново про зміну обставин і не зачекала 1-1,5 години, щоб забезпечити мою участь? Це не «економія часу», а свідоме усунення потерпілої від ключової слідчої дії. Така поведінка є грубим порушенням обов’язку неупередженості (ст. 9, 22 КПК), права потерпілого брати участь у процесуальних діях (ст. 56 КПК).
Адвокат А. Білоусова – Лєбєдів 24.04.2026 р. пише слідчій заяву щодо негайного допиту свого клієнта за відсутності Закори М.А. саме тому, що «клієнт з 30.04.2026р. по 10.05.2026р. буде перебувати у робочому відрядженні», при чому не надає жодних тому доказів відрядження, та і сам допит, я нагадую був призначений на 28.04.2026 р.
Тобто, за змістом заяви адвоката Лєбєдіва можливо зрозуміти, що А. Білоусов не встигає до призначеного на 28.04.2026р. допиту побритись-підмитись та зустрітись із своїми повіями, про яких мова піде далі у журналістських відеорозслідуваннях, щоб з чистою совістю поїхати у службове відрядження 30.04.2026 р., і саме тому «з метою дотримання розумних строків проведення досудового розслідування та належного права на захист клієнта» переносе допит з 28.04.2026р. на 24.04.2026р.
Крім цього, адвокат Лєбєдів в своїй заяві про негайний допит клієнта А. Білоусова вказує, що і сам планує відпуску, вочевидь разом із А. Білоусовим, а 24.04.2026р. він перебуває зі своїм клієнтом у справах в Дніпрі і тому дуже хоче «допитатись».
Тобто замість робочих справ та вирішенням нагальних питань мешканців м. Кам’янського, А. Білоусов у свій робочий час після обідньої перерви роз’їжджає зі своїм адвокатом по Дніпру і так мимохідь згадує про слідчу Т. Хмелевську та з «чистою» совістю йде на допит з 14 год. 50 хв. до 15 год. 40 хв.
І слідча, замість того, щоб розслідувати матеріали кримінального провадження щодо загибелі мого онука з вини А. Білоусова, виконувати ухвали слідчої судді щодо допитів інших посадових осіб та збирання доказів підробки та фальсифікації кримінального провадження попереднім слідчим О. Королевичем, біжить радісно на зустріч великому босу з його адвокатом та проводить цей допит.
За якою вартістю чи за заступництво у подальшому в ДБР заступником директора Бюро економічної безпеки України Бєлоусовим Юрієм Леонідовичем слідча проводить цей допит за моєї відсутності – мені не відомо. Але це є дією, спрямованою на штучне усунення потерпілої від участі у слідчій дії та є незаперечним доказом відкритої процесуальної змови, особистої зацікавленості слідчої та реалізації нею свідомого диверсійного маневру, упередженості та відкритого процесуального саботажу.
В самому допиті на всі мої запитання, що були надані раніше слідчий Т. Хмелевській, які стосувались злочинних дій голови Білоусова, що призвели до загибелі мого онука, останній бере ст. 63 Конституції України та відмовляється відповідати, побоюючись видати свій злочин, а питання, що були поставлені слідчою, по суті не мали відношення до причин: початку будівництва бомбосховища без проведення тендеру, без дозвільних документів та без огородження будівельного майданчика.
Слідча навмисно так і не встановила, бо не допитувала належним чином поки що свідка А. Білоусова, хто стоїть поряд з А. Білоусовим, де саме відбуваються земляні роботи на неогородженому небезпечному об’єкті на території «Гімназії №12» чи на території «Гімназії № 22», та інші моменти, що випливали з допиту останнього.
В інтересах забезпечення об’єктивності розслідування та створення повного психологічного та управлінського портрета особи посадовця (як того вимагає п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України – дані, що характеризують особу підозрюваного, свідка), мною були офіційно надані слідчій Т. Хмелевській беззаперечні документальні матеріали корупційних махінацій та службової недбалості А. Білоусова ще з початку 2000-х років, включно з десятком опублікованих свіжих відео розслідувань. Ця масштабна інформаційна та архівна база доводила наявність стійкої злочинної системності (цинічного підходу, спрямованого на особисту вигоду ціною будь-яких небезпек), що яскраво пояснювала свідоме сприяння і ігнорування мером небезпечного і безконтрольного зведення бомбосховища 19.09.2024 р.
Але замість детального вивчення «історії посадової халатності», яка обов’язково встановлюється у справах про «свідому бездіяльність або злочинну недбалість» та від якої внаслідок нахабства вже десятиліття страждає міська інфраструктура м. Кам’янського (випадки попередніх каліцтв під час обрушень і т.д.), Т. Хмелевська упереджено та агресивно саботує ці факти.
Залучення до матеріалів кримінальної справи з її боку відбулося тільки лише вигідно вилученого мерського заочного судового рішення щодо ображеної «гідості мера у 2006 р.», але цілеспрямовано і навмисне було приховано об’ємні багатотомні фактичні дані щодо кричущої системи зловживання бюджетами під його керівництвом та впливів на договірне безкарне кримінальне вибілювання корупційних забудов-піарів.
У підсумку цієї ситуації, вона бере до уваги лише «Заочне рішення» 2006 р. про збезчещеного Білоусова А.Л. на 17 тисяч гривень.
Відмова в залученні доказів про системність недбалості, проведення «прихованого» допиту ключового свідка та відкладення очної ставки в сукупності свідчать про відсутність бажання проводити об’єктивне, ретельне та ефективне розслідування загибелі дитини.
ЄСПЛ неодноразово наголошував, що ст. 2 Конвенції покладає на державу процесуальний обов’язок провести ефективне розслідування, особливо у випадках смерті внаслідок недбалості посадовців. Таке розслідування має бути:
незалежним та неупередженим;
ретельним (залучати всі доступні докази, включаючи дані про особу та системність);
відкритим для участі потерпілих;
здатним призвести до встановлення фактів і, за потреби, покарання винних.
(Див. посібник ЄСПЛ зі ст. 2 Конвенції, справи типу «Mihalov v. Ukraine», «Gorovenky and Bugara v. Ukraine», та численні рішення щодо неефективного розслідування смертей через службову недбалість).
У цій справі слідство (Т. Хмелевська) демонструє ознаки упередженості на користь високопосадовця, що може призвести до повторного порушення ст. 2 Конвенції Україною.
Тому, цинічна мотивація слідчої Т. Хмелевської, що розгляд історії діянь А. Білоусова і його корупційних характеристик – «виходить за межі повноважень слідчої» – розбивається об прямий висновок, який викладено у справі «Горовенки та Бугара проти України».
У цьому рішенні Суд категорично визнав, що відмова правоохоронних органів проаналізувати всі попередні історії поведінки та систематичних недоліків чи правопорушень (в т.ч. і порушень професійного плану, як у даній справі з початку 2000-х років), коли такі характеристики прямо підтверджують бездіяльність (недбалість) посадової особи у недопущенні загрози життю, є свідомим розвалом ефективності досудового розслідування та грубим порушенням вимог статті 2 Конвенції щодо позитивного обов’язку держави Україна гарантувати збір і перевірку всієї інформації про схильності до протиправних дій відповідних фігурантів справи.
Тому моя вимога цілком відповідає вимогам статті 91 КПК України та принципу Європейського Суду з прав людини – прийняти цей факт як системний прецедент.
Мені точно не відомо з яких причин міський голова Кам’янського А. Білоусов ще й досі на свободі після всіх тих розкрадань, про які йде мова в наведених нижче та надісланих слідчий Т. Хмелевській відеосюжетах (немає належного реагування поліції), але великий досвід розкрадання бюджетних коштів та мільйонні статки роблять свою справу, і тому правоохоронні органи (поліція, прокуратура, НАБУ, ДБР, СБУ), під «кришою» брата, або не відслідковують інформацію про розкрадання бюджетних коштів (в чому я особисто сумніваюсь), або просто отримують від нього хабарі та «закривають на це очі», або в самих «рильце в пухові», і тому бояться відповідальності за свої злочини.
Ось посилання та назви цих відео журналістських розслідувань:
1) https://www.youtube.com/watch?v=Q0gCRUgckRc Підставні тендерні мільйонери. Що відбувається у Кам’янському і до чого тут мер Білоусов та зеки?
2) https://www.youtube.com/watch?v=hyfSMvZYEGE Під прицілом влади: боротьба за правду та свободу у Кам’янському! | СтопКор;
3) https://www.youtube.com/watch?v=LeUAwH13frw&t=1s Кам’янське: Дерибан Землі, Розпродаж Майна та Мільйони на Траві | СтопКор;
4) https://www.youtube.com/watch?v=qjiel9zYAzs Хто збагачується на ремонті доріг та допомозі ЗСУ у Кам’янському? | СтопКор
5) https://www.youtube.com/watch?v=so7fh8rQVQE Навіщо завищують тарифи на комуналку на Дніпропетровщині, та скільки йде повз бюджет? | СтопКор
6) https://www.youtube.com/watch?v=v1jK9-l01fE&t=71s Закордонні фірми та приватизація готелю Зоря: на чому заробляє мер Кам’янського Білоусов? | СтопКор
7) https://www.youtube.com/watch?v=kVLUpxOXD2Y Андрій Білоусов: «Воруй больше, и главное – не попадаться!» Корупція в Кам’янському (№2)
8) https://www.youtube.com/watch?v=KU0yDIs68Fk «Віски, кола та сангріта»: Андрій Леонідович Білоусов – аморальний мер Кам’янського (№3)
* * *
Крім цього, пропіарившись в черговий раз на темі поховання мого онука, міський голова А. Кам’янського Білоусов відмовився надати відповіді на питання щодо поховання моєї дитини, а саме:
Хто конкретно (хто саме: орган, підрозділ) був організатором поховання 09.10.2024р. мого онука Харковчука І.О., загиблого на території неогородженого будівельного майданчика КЗ «Гімназія №12», та на підставі якого нормативного акту (розпорядження, наказу)? Надайте копію Розпорядження міського голови або Наказу (належним чином засвідчених) відповідного виконавчого органу, що став підставою для виділення коштів та організації траурного процесу.
Повний перелік виконавців та відповідальних осіб (П.І.Б., посади) посадовців міської ради, які керували процесом тобто були відповідальними за організацію та контроль кожного етапу від моменту доставки тіла до моргу, потім з моргу до квартири, з квартири до церкви і до моменту поховання на Жданівському цвинтарі в Романковому.
Дані перевізників, які здійснювали доставку тіла та перевезення людей (2 автобуси): (назва, ПІБ керівника, ЄДРПОУ, серія та номер Ліцензії на право перевезення пасажирів) та хто особисто підписував акти виконаних робіт за ці послуги.
Яка кількість пального була списана на роботу задіяного автотранспорту і якими первинними документами (дорожні листи тощо) це підтверджено? (надати копії), та багато інших питань.
Висновку, окрім того, що А. Білоусов вкрав і на похованні дитини, в мене не має, бо інакше навіщо приховувати цю інформацію ?
* * *
Також, звертаю Вашу увагу на той факт, що після ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, я виявила цілий ряд підробних (сфальсифікованих) документів, залучених до кримінального провадження попереднім слідчим О. Королевичем разом із підрядником, і тому поставила цілий перелік питань на вирішення судових експертів у призначеній слідчою Т. Хиелевською експертизі. Остання відмовилась поставити ці питання експертам, навіть не розуміючи, що у А. Білоусова вистачить грошей на придбання будь-якої експертизи, а у його брата вистачить влади на залякування самого чесного та порядного експерта. Тому, не розуміючи це, слідча Хмелевська Тетяна Геннадіївна, вирішивши «прогнутись» перед замовником знищення доказів свого злочину, відкрито показала свою особисту зацікавленість у приховуванні злочинних дій з боку посадовців Кам’янської міської ради на чолі з Білоусовим Андрієм Леонідовичем та убезпеченні їх від відповідальності.
Крім того, я вже наголошувала в попередніх зверненнях, що відсутність 35-х томів кримінального провадження щодо загибелі мого онука в електронній формі дає Білоусову «карт-бланш» на знищення цих матеріалів під прикриттям війни, бо ще задовго до війни, за поясненнями правоохоронців, А. Білоусов підпалював документацію, пов’язану з ЖКГ, за що останні назвали його «Пожарник».
Я впевнена, що якби не рідний брат міського голови А. Білоусова – Ю. Бєлоусов, колишній ваш працівник, а тепер заступник директора Бюро економічної безпеки України, то справа вже давно була б передана до суду, і всі винуватці цієї трагедії через ненажерливість А. Білоусова були б притягнутими до кримінальної відповідальності разом із головним винуватцем.
Як я вже неодноразово вказувала у попередніх скаргах, винними у початку будівельних робіт без проведення тендеру, без дозвільних документів та без огородження, є високопосадовці Кам’янської міської ради – міський голова Кам’янського гр. Білоусов, директор департаменту ЖКГБ КМР гр. Засядьвовк, керівник Управління ДАБК КМР гр. Воздвиженський, директор департаменту освіти КМР гр. Рева.
Завдяки заступнику директора Бюро економічної безпеки України Бєлоусову Ю. Л. це кримінальне провадження навмисно затягується, в електронному виді не зберігається лише з однієї причини, щоб під прикриттям війни його втратити – знищити.
Саме Генеральна прокуратура повинна вести нагляд за резонансними кримінальними провадженнями: якщо злочин викликав широкий суспільний резонанс або стосується вчинення кримінального правопорушення високопосадовцями.
Невже для того, щоб Ви, Руслане Андрійовичу, навели порядок та змусили прокурорів Дніпропетровської обласної прокуратури чесно працювати за зарплату мені потрібно кожного місяцю надавати розголосу ситуації з навмисною тяганиною КП № 12024041160001319 від 08.10.2024 р., з недобросовісністю Ваших підлеглих та відсутністю контролю з Вашого боку?
Враховуючи више викладене, прошу Вашого негайного втручання для припинення тяганини у досудовому розслідуванні КП № 12024041160001319 від 08.10.2024 р.
Я переконана, що таким втручанням може бути лише виїзд групи порядних прокурорів з офісу Генеральної прокуратури України, бо вважаю, що порядні люди є у всіх галузях, нехай їх мало, але вони є.
Ключові підстави для виїзду (або проведення службового розслідування з відрядженням комісії) включають:
масштабні службові розслідування:
перевірка фактів можливих грубих порушень, вчинення дисциплінарних проступків або корупційних дій з боку керівництва чи прокурорів на місцях;
неефективне досудове розслідування;
систематична тяганина, закриття кримінальних проваджень без належних підстав або бездіяльність слідчих та прокурорів, якщо це стоїть на контролі керівництва Офісу Генерального прокурора;
резонансність справи: вчинення особливо тяжких злочинів, злочинів організованими групами, резонансні вбивства чи корупція у вищих ешелонах влади, що вимагає безпосереднього втручання вищого апарату структури;
систематичні скарги: якщо потерпілий неодноразово звертався до обласної прокуратури, але отримував відписки, і ці скарги підтверджуються або вимагають вивчення первинних матеріалів безпосередньо за місцем прийняття рішень.
Я наполягаю на створенні такої виїзної групи прокурорів для перевірки всіх викладених мною фактів, як в цій скарзі, так і в скаргах поданих мною раніше.
З повагою, М.А. Закора
27 травня 2026 року
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
Скарга Генеральному прокурору України.
Шановний Руслане Андрійовичу!
Звертаючись особисто до Вас, я усвідомлюю, що Ви як найвища посадова особа органів прокуратури неодноразово публічно та у судових засіданнях особисто захищали позицію нетерпимості до злочинів, спрямованих проти прав і життів українських дітей. Саме Ваш декларований підхід про те, що захист найменших та найуразливіших є невідворотною цінністю для правоохоронної системи держави, спонукав мене шукати захисту у Вашому кабінеті. У той час як Ви демонструєте принциповість на рівні керівника, система прокурорського та слідчого нагляду на місцях (на рівні міста та Дніпропетровської області – потрібна люстрація і оновлення органу) повністю перетворилася на механізм кругової поруки.
Смерть моєї малолітньої дитини (онука) на території навчального закладу для поліції та підлеглих Вам прокурорів Дніпропетровської області стала не підставою для жорсткого та чесного розслідування, а предметом для прикриття безкарного корумпованого високопосадовця – міського голови м. Кам’янського Андрія Білоусова.
Тому, в цьому відкритому звернені, я прошу Вашого втручання туди, де місцева і регіональна системи правосуддя здалися під тиском адмінресурсу та політичних грошей і де цинічно вбивають останню надію на істину щодо обставин смерті мого онука.
* * *
У провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області (відділ розслідування злочинів за участю дітей) перебувають матеріали кримінального провадження № 12024041160001319 від 08.10.2024 р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.272, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.367, ч.3 ст. 367 КК України. Об’єктом розслідування є смертельний наслідок службової недбалості керівництва м. Кам’янського, яка призвела до загибелі мого десятирічного онука Івана Харковчука на неогородженому будівельному майданчику міської гімназії №12.
На початковому етапі розслідування цього провадження здійснювалось слідчими підрозділами поліції у м. Кам’янське (під процесуальним керівництвом місцевої прокуратури). Однак через кричущу неефективність слідства, яке умисно здійснювалося слідчим Кам’янського РУП Королевичем О.В., та відкрите систематичне блокування всіх слідчих дій і клопотань з боку місцевого слідчого судді Токаря, матеріали справи – з метою усунення упередженості – були передані до підрозділу вищого рівня: СУ ГУНП в Дніпропетровській області під процесуальне керівництво Дніпропетровської обласної прокуратури.
Проте зміна територіального органу розслідування не вирішила головної проблеми: абсолютного недоторканного статусу та кругової поруки головного бенефіціара смертельного будівництва – міського голови м. Кам’янське Білоусова Андрія Леонідовича.
Слідча СУ ГУНП Хмелевська Т.Г., прийнявши провадження, замість проведення незалежного розслідування, перейняла естафету блокування, фальсифікацій та свідомого гальмування процесу, що повністю покривається та толерується її процесуальними керівниками на рівні області.
Вбачається, що недоторканність мера А. Білоусова та масовий саботаж процесуальних обов’язків обласною прокуратурою і слідством підтримується адміністративним тиском на правоохоронні органи через родинні зв’язки фігуранта, а саме впливом його рідного брата – Ю.Л. Бєлоусова (ексначальника департаменту Офісу ГПУ, нині заступника Директора БЕБ України).
У зв’язку з тим, що обласний апарат прокуратури розписався у власному безсиллі або зацікавленості перед високопосадовцями та не здійснює нагляд згідно із Законом і практикою ЄСПЛ, про всі обставини відкритого службового злочину всередині слідства та необхідність у Вашому втручанні йдеться у викладеному нижче.
* * *
Фактологічним підґрунтям трагедії стало те, що капітальні будівельні роботи з будівництва бомбосховища класу наслідків (відповідальності) СС2 розпочалися винятково за одноосібною негласною вказівкою міського голови м. Кам’янське Андрія Білоусова.
Згідно із наявними в матеріалах справи свідченнями працівників навчального закладу та документальними відеодоказами, особисто оприлюдненими 19.09.2024 р. у Telegram-каналі А. Білоусова та у міських новинах, повномасштабне залучення техніки тривало як мінімум із 16.09.2024 р. Ці роботи велися цинічно та самоправно: без офіційно проведеного тендеру, без укладеного договору, без оформлення дозволу інспекції ДАБК та, як наслідок, – абсолютно без зведення передбаченої Державними будівельними нормами захисної 170-метрової довжини огорожі.
Ініціатива проведення нелегального і смертельно небезпечного будівництва безпосередньо на території діючого навчального закладу мала винятково меркантильно-політичний характер: забезпечення піар-кампанії А. Білоусова для майбутніх політичних цілей та рекламування його регіональної політичної партії «Бджола».
Нехтуючи безпекою дітей на догоду своїй політичній «величі» та діючи у спосіб узурпації комунального сектору міста (де більшість громадян обґрунтовано вважають його особу центральною ланкою масштабного розкрадання місцевого бюджету), А. Білоусов виступив першопричиною злочинної недбалості всієї вертикалі міської ради.
З огляду на безперечну причинно-наслідкову єдність цих подій, саме Андрій Білоусов є суб’єктом головної та персональної відповідальності за службовий злочин (ст. 367 КК України), що потягнув за собою жахливі та незворотні наслідки – загибель мого онука.
* * *
Перший та найбільш показовий приклад відкритого саботажу у цьому розслідуванні відбувся ще на етапі підпорядкування Кам’янського РУП поліції: перший (первинний) так званий штучний «допит» головного фігуранта справи, мера А. Білоусова.
Цей «допит» тривав заледве 15 хвилин і був перетворений слідчим О. Королевичем на цілковите процесуальне знущання.
Слідчий О. Королевич – особа, яка впродовж понад року не просто розвалювала кримінальне провадження, але й зухвало під різними приводами блокувала моє право потерпілої на ознайомлення з умисно сфабрикованими матеріалами справи, – свідомо обійшов питання по суті скоєного злочину (службової недбалості). Натомість цей «слідчий захід» був використаний лише для складання протоколу про “обмежені обов’язки мера” з цитуванням Закону України «Про місцеве самоврядування», де чиновник повідомив слідству інформацію, яка апріорі загальнодоступна: про те, що в нього є кругла печатка, власні бланки і т.п. Маю намір зазначити, що: ні про причини початку будівельних робіт з залученням спецтехніки без жодних огороджень і дозволів на об’єкті освіти, ні про його безпосередню відповідальність слідчий у підозрюваного – свідка навіть не запитав. Це був не допит – це була імітація правосуддя та заздалегідь підготовлений майданчик для подальшого вигороджування посадовця.
Не зважаючи на те, що на Telegram-каналі А. Білоусова були розміщені разом із відео фотографії з відкриття будівництва бомбосховища на території навчального закладу, де навчався мій загиблий онук, слідчий Королевич не знайшов підстав допитати останнього з приводу саме цього будівництва із встановленням осіб, які були поряд з головою на будівництві 19.09.2024р. та зображені на фото: https://t.me/belousov_andrei/8106?single
Міській голова Кам’янського Андрій Білоусов роздає вказівки на будівельному майданчику
Із численного оточення на фото мені достеменно вдалося ідентифікувати лише чотирьох високопосадовців, які стояли безпосередньо поруч з А. Білоусовим та уважно вислуховували його розпорядження, оглядаючи хід виконання земляних робіт та рух спецтехніки у незаконно викопаному котловані.
Дозволяти захисту трактувати, що мер під час офіційної виїзної наради серед бруду і техніки будівельного майданчика просто показує підлеглим «на розміри пійманого ним напередодні карася» чи якісь неважливі питання – це юридичний та логічний абсурд.
Поза всякими сумнівами, керівник міськради керував саме перебігом будівельних робіт у компанії директорки КЗ «Гімназія № 12» Запорожець, директорки департаменту освіти Н. Реви, директора департаменту ЖКГБ гр. Засядьвовка та керівника Управління ДАБК гр. Воздвиженського. Вони не могли стояти там випадково і дивитися у відкритий смертельний котлован як туристи: кожен із них є фігурантом управлінської ланки міста.
До того ж на відео видно й інших осіб (імовірно підрядників чи кураторів техніки). Їх особи мені досі невідомі, проте це прямо свідчить: слідчий О. Королевич взагалі не вчинив жодних законних спроб для ідентифікації та подальшого їх допиту задля об’єктивного відтворення справжньої хронології наказової підготовки до виконання цього самочинного й злочинного будівництва на момент 19.09.2024 р.
28.01.2026р. я звернулась із клопотанням про повторний допит А. Білоусова вже до нової слідчої Т. Хмелевської.
30.01.2026р. остання повідомляє, що про допит А. Білоусова з дотриманням вимог ст.56, 223 КПК України мене буде повідомлено завчасно.
Допитувати А. Білоусова вона не поспішає, як і не поспішає допитувати інших посадовців КМР та підрядника цього будівництва ТОВ «УКР СТРОЙ АЛЬЯНС». І лише після чисельних скарг з цього приводу та приводу знаходження в матеріалах досудового слідства фальсифікованих документів, на підставі яких відбулося дві експертизи, слідча, узгоджуючи з міським головою Кам’янського та його адвокатом дату та час проведення допиту 20.04.2026р. (майже через три місяці), повідомляє мене про допит останнього призначений нею на 22.04.2026р. на 16 годину.
22.04.2026р. слідча телефонує і повідомляє, що допиту не буде, бо А. Білоусов зайнятий «робочими моментами», і після подальшого з ним та його адвокатом узгодження перенесення дати допиту, остання мене повідоме належним чином.
23.04.2026р. слідча повідомляє, що допит відбудеться 28.04.2026р. о 15 годині.
27.04.2026р. слідча у своїй відповіді повідомляє:
Отже, слідча Т. Хмелевська, замість допиту в моїй присутності під відеозапис головного винуватця трагедії з моїм онуком та встановлення істини, відкрито прикриває міського голову, застосовуючи подвійні стандарти та відверті процесуальні махінації з повідомленнями про слідчі дії.
Саме відносно А. Білоусова, директора департаменту ЖКГБ Засядьвовка та керівника управління державного будівельно-архітектурного контролю Воздвиженського було відкрито кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 367 КК України (службова недбалість, яка спричинила загибель дитини), яке пізніше було об’єднане з первинним КП № 12024041160001319 від 08.10.2024 р. за ч. 2 ст.272 КК України (Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою).
Зловживання владою, службова недбалість А. Білоусова з розкраданнями бюджетних коштів для А. Білоусова є системним явищем (стиль життя), починаючи з часу призначення його у 1998 році, відразу після закінчення Дніпродзержинського державного технічного університету, на посаду головного спеціаліста управління комунального господарства Дніпродзержинської міськради.
Така відповідальна посада для 21-річного на той час А. Білоусова була розплатою тодішнього міського голови Дніпродзержинська за допомогу в написанні дисертації останньому батьком А. Білоусова та викладачем цього університету Білоусовим Л.Ю.
Кар’єрне зростання А. Білоусова було дуже швидким: з посади головного спеціаліста ЖКГ – до заступника міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України та міського голови Кам’янського, і привело до того, що останній навіть своїм повіям не приховуючи розповідає, що треба красти багато, але головне не попадатись, за що його подружки, вирішивши, що він дуже розумний красномовець, називають А. Білоусова місцевим «Цицероном».
Ось відома всім біографія цього «Цицерона» Білоусова А.Л.:
З вересня 1998 року отримує посаду головного спеціаліста управління комунального господарства Дніпродзержинської міськради.
Далі, з лютого 2000 до січня 2001 А. Білоусов працює начальником КП «Дніпродзержинське експлуатаційно-лінійне управління автошляхів».
З січня 2001 до грудня 2001 – директором КП «Дорожник» м. Дніпродзержинськ.
З грудня 2001 до червня 2002 – він заступник мера, керівник комітету по будівництву, архітектурі та житлово-комунальному господарству Дніпродзержинської міської ради.
З червня 2002 до листопада 2002 – перший заступник начальника управління житлово-комунального господарства Дніпродзержинської міської ради.
З листопада 2002 до березня 2004 Білоусов працює начальником управління житлово-комунального господарства Дніпродзержинської міської ради.
З березня 2004 до червня 2005 – заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради, начальник управління житлово-комунального господарства Дніпродзержинської міської ради.
В червні 2005 до квітня 2006 Білоусов отримує посаду першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради м. Дніпродзержинська.
Після програних з тріском виборів у 2006 Білоусова забирають до Дніпропетровська на посаду заступника начальника, потім – начальника управління житлово-комунального господарства і нарешті – заступника голови облдержадміністрації.
У 2013 році його переводять з Дніпропетровська до Києва – на посаду заступника міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України (надалі міністра).
В цей же час в м. Дніпродзержинську гине 2-річний хлопчик, потрапивши у відкритий люк, бо ще за часів роботи А. Білоусова в комунальному господарстві постійно «зникали» люки, а потім виділяли кошти на придбання нових люків, і знову люки «зникали» (провірена схема розкрадання бюджету).
Пізніше, як мені відомо, через продажність правоохоронців та судів та через неможливість добитись правди та справедливості, від серцевого нападу помер батько дитини.
Лицемірство та відчуття повної безкарності А. Білоусова не обмежуються виключно корупційними забудовами, вони системно виявлялися у його аморальному зловживанні статусом навіть на загальнодержавному рівні. Вершиною кар’єрного цинізму став скандал довкола отримання А. Білоусовим фальшивого посвідчення учасника бойових дій в АТО – статусу, отриманого кабінетним заступником міністра через маніпуляції законом, і який інші захисники України здобували кров’ю та життями.
Замість кримінального переслідування (хоча б за статтею про підроблення документів або зловживання), цей інцидент просто «замовчали»: А. Білоусов швиденько, кулуарно повернув посвідчення та у березні 2015 року з комфортом «катапультувався» з крісла заступника міністра назад – на гарантоване йому тепле місце першого заступника міського голови рідної для нього Дніпродзержинської (Кам’янської) міської ради, під прикриття давніх корупційних домовленостей. І вже в листопаді 2015 р., використавши адмінресурс, він обирається міським головою м. Кам’янського і призначає на керівні посади міста потрібних йому людей.
8 березня 2017 р. через обвал фасаду будинку в центрі міста було тяжко травмовано 15-річну дівчинку. 10 березня 2017 р. дитина загинула.
11 серпня 2017 р. в центрі міста знову обвалився фасад, але дякувати Богу ніхто не постраждав.
28 жовтня 2017р. в Кам’янському стався обвал двох залізобетонних плит – козирка і бічної стінки навісу над під’їздом. Через падіння плит загинув підліток і ще двоє підлітків постраждали. Постраждалі були госпіталізовані в лікарню. На неодноразові звернення мешканців будинку, щодо запобігання трагедії ніхто не прореагував, а через 30 днів відбулася інша трагедія: 26 листопада 2020 р. кусок фасада впав на 11-річну дівчинку та травмував її.
А отже, всі трагедії, пов’язані з ЖКГ та дітьми, нічому не навчають цю особу!!! Вкрадені гроші та, відповідно продажність, правоохоронних органів та судів вирішують всі його питання на місцевому рівні.
І якщо попередню трагедію – падіння 2-річного хлопчика у відкритий комунальний люк та подальшу смерть від серцевого нападу його зневіреного батька – «прокурорська машина» того часу змогла лицемірно «списати», обґрунтувавши тим, що А. Білоусов нібито тоді вже займався «порятунком всієї України» на посадах в міністерстві й області; то жахлива низка наступних дитячих смертей та інвалідностей лежить виключно в межах прямої юрисдикції його мерської каденції.
Загибель 17-річного юнака та 15-річної дівчинки у 2017 році через обвалення аварійних елементів ЖКГ-конструкцій будівель, а також скалічення 11-річної дитини під кусками аварійного фасаду у 2020 році – все це не «випадкові нещастя», а кроваві плоди послідовної діяльності міського голови.
Проте замість запобігання новим смертям і модернізації життєво-інженерних комунікацій громади, А. Білоусов витрачає цей мерський мандат і шалені тарифи, набрані від жителів-жертв міста, виключно на: безкарне системне розкрадання коштів у сфері ЖКГ та подальший збір наближеного пулу маріонеткових кадрів. Під гасла про те, що «грошей у бюджеті немає», А. Білоусов мостив дороги у пекло корупційною та системною посадовою недбалістю, не залишаючи місту ніякого ресурсу на дитячу безпеку. Вбивча корумпована недбалість 10 років обвішувалася медалями на грудях крадія за вбитих та покалічених дітей м. Кам’янського і стала апофеозом неконтрольованої безкарності чиновників його оточення.
Білоусов А.Л. за великі досягнення у сфері ЖКГ нагороджується різними подяками та званнями, щоб під час свого поховання величезна процесія з велюровими «подушками для орденів та медалей» була нескінченною, вочевидь маючи на меті забрати їх на той світ разом із вкраденими грошима.
Ключовим гарантом роками створюваної системи тотальної недоторканності міського голови А. Білоусова є не сила закону, а надійний протекціоністський щит у владних кабінетах. Цю «індульгенцію» йому багато років безпосередньо забезпечував його рідний брат – Юрій Леонідович Бєлоусов, впливовий ексвисокопосадовець Офісу Генерального прокурора (колишній начальник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту).
Саме кулуарний адміністративний тиск цієї родинної прокурорської «криші» змушував слідчих і місцевих прокурорів Дніпропетровщини спускати на гальмах десятки справ проти очільника м. Кам’янського і продовжує блокувати покарання А. Білоусова навіть сьогодні, у справі щодо загибелі мого онука. Сьогодні, маючи ще більший політично-правовий ресурс у вигляді нової посади Юрія Бєлоусова як заступника директора Бюро Економічної Безпеки (БЕБ) України, сімейний синдикат гарантує збереження «регіональної тиші» навколо смертельних «бізнес-проектів» і самочинного мерського будівництва у школах, що перетворює розслідування на брудний цинічний «спектакль по згортанню доказів», недопустимий до контролю навіть Вашими безпосередніми колегами. З таким братом можна красти нескінченно.
Мабуть саме тому прокурор Дніпропетровської області В. Прихожанов зі своїми підлеглими лише на паперах розповідають, що слідство щодо загибелі мого онука перебуває в них на контролі.
Повертаючись до допиту А. Білоусова 24 квітня 2026р., хочу зазначити, що останнім було залучено до матеріалів кримінального провадження щодо загибелі мого онука 07.10.2024р. копію заочного рішення Заводського райсуду м. Дніпродзержинська за 2006 рік. В цьому рішенні мова йде про «моральну шкоду», «спричинену Закорою М.А. та її газетою «Дзержинець» (була редактором), що не дозволило А. Білоусову виграти вибори міського голови у 2006 році.
Цим заочним рішенням за 2006 рік суддя за відсутності М.А. Закори визнала, що опубліковані нею матеріали, передані правоохоронцями, не відповідають дійсності, чим остання спричинила «нещасному» (шлемазе) моральної шкоди на 17 тисяч грн. Зрозуміло, що жодної копійки висмоктаної із пальця моральної шкоди А. Білоусов не отримав, але він пишається цим заочним рішенням «про свою честь та гідність за 17 тисяч гривень».
Лише завдяки принциповості журналістів, у тому числі моїм особистим публікаціям та громадському спротиву, у 2006 році А. Білоусову було завдано нищівної електоральної поразки, що тимчасово зупинило його махінації на посаду міського голови. Проте в нашій глибоко корумпованій державній системі «своїх» ніколи не саджають до в’язниці – їм підкладають кар’єрні трампліни. Знаходяться невидимі ляльководи у високих кабінетах влади, які «абсолютно безкорисливо» забирають відвертих крадіїв та негідників під свої владні крила для лобіювання злочинних інтересів і казнокрадства. Звідси й береться подальше незрозуміле та феноменальне для адекватного управлінця просування скомпрометованого в місті А. Білоусова обласною і міністерською кар’єрною драбиною. Його швидкісне призначення у регіональні Департаменти і подальший стрибок аж на посади заступників міністрів – це історія успіху не професіонала, а цинічна кадрова реабілітація посадовця-зловмисника, наскрізь увіруваного у своє «кулуарне всевладдя».
У своєму допиті, який відбувся за моєї відсутності 24.04.2026 р., А. Білоусов розповідає, що
Використовуючи «теплу» і захищену обманом кулуарну атмосферу допиту 24.04.2026 р., проведеного у моїй відсутності, міський голова перейшов до відверто маніпулятивних захисних хитрощів. А. Білоусов заявляє для протоколу, що нібито отримував інформацію про мій намір «поквитатися з ним» через особисту неприязнь. Проте залишається риторичним питання: яким чином «суперечки і рішення про якісь колишні газети 2006 року» (та долучення суто старих вигаданих позовних нарисів 20-річної давності) здатні виправдати смерть дитини через відкриті котловани у 2024 році?
Неспростовним є той факт, що це дешеве затягування уваги покликано перевести вектор обвинувачень зі ст. 367 ККУ в особисті розборки та заблокувати гострі питання з розкрадання та недбалості (захиститись ст. 63 Конституції України). Найжахливішим у цьому є те, що слідча Т. Хмелевська, знаходячись в явній та злочинній змові зі свідком (допит котрого умисно провели «для своїх»), мовчки погоджується залучити цю цинічну відписку, як аргумент до офіційних матеріалів кримінального провадження, безсоромно маскуючи смертельну відповідальність А. Білоусова брудною кабінетною «пліткою».
Розкриття змови (хронологія та правова оцінка): Слідча склала лист-повідомлення 23.04.2026 р. Відправила його (повідомила), призначивши допит на 28.04.2026 р. Вже на цьому етапі вона вчинила пряме правопорушення – проігнорувала ч. 9 ст. 135 КПК (щодо обов’язку попереджати мінімум за 3 доби).
А далі відбувається цирк, який слідча зараз відмовляється розслідувати: А. Білоусов чудесним чином 24.04.2026 р. «все ж приїжджає» у мою відсутність, а його адвокат пропонує «провести допит швидше, щоб не гаяти час» – як в кіно за задуманим сценарієм.
Слідча, маючи законні підстави, бо вже призначила допит на 28.04.2026 р., і має крім Кам’янського голови «гору роботи», попередньо узгодивши дату з А. Білоусовим та його адвокатом, не відмовляє останнім, кидає все і погоджується на проведення допиту за відсутності потерпілої, ініціювавшої цей терміновий допит. Три місяці вона НІЧОГО з А. Білоусовим не робила, а тут бігом летить «на крилах кохання» його допитувати.
Фактична картина виглядає як попередня змова слідчого зі свідком або з його адвокатом.
Чому слідча не повідомила мені терміново про зміну обставин і не зачекала 1-1,5 години, щоб забезпечити мою участь? Це не «економія часу», а свідоме усунення потерпілої від ключової слідчої дії. Така поведінка є грубим порушенням обов’язку неупередженості (ст. 9, 22 КПК), права потерпілого брати участь у процесуальних діях (ст. 56 КПК).
Адвокат А. Білоусова – Лєбєдів 24.04.2026 р. пише слідчій заяву щодо негайного допиту свого клієнта за відсутності Закори М.А. саме тому, що «клієнт з 30.04.2026р. по 10.05.2026р. буде перебувати у робочому відрядженні», при чому не надає жодних тому доказів відрядження, та і сам допит, я нагадую був призначений на 28.04.2026 р.
Тобто, за змістом заяви адвоката Лєбєдіва можливо зрозуміти, що А. Білоусов не встигає до призначеного на 28.04.2026р. допиту побритись-підмитись та зустрітись із своїми повіями, про яких мова піде далі у журналістських відеорозслідуваннях, щоб з чистою совістю поїхати у службове відрядження 30.04.2026 р., і саме тому «з метою дотримання розумних строків проведення досудового розслідування та належного права на захист клієнта» переносе допит з 28.04.2026р. на 24.04.2026р.
Крім цього, адвокат Лєбєдів в своїй заяві про негайний допит клієнта А. Білоусова вказує, що і сам планує відпуску, вочевидь разом із А. Білоусовим, а 24.04.2026р. він перебуває зі своїм клієнтом у справах в Дніпрі і тому дуже хоче «допитатись».
Тобто замість робочих справ та вирішенням нагальних питань мешканців м. Кам’янського, А. Білоусов у свій робочий час після обідньої перерви роз’їжджає зі своїм адвокатом по Дніпру і так мимохідь згадує про слідчу Т. Хмелевську та з «чистою» совістю йде на допит з 14 год. 50 хв. до 15 год. 40 хв.
І слідча, замість того, щоб розслідувати матеріали кримінального провадження щодо загибелі мого онука з вини А. Білоусова, виконувати ухвали слідчої судді щодо допитів інших посадових осіб та збирання доказів підробки та фальсифікації кримінального провадження попереднім слідчим О. Королевичем, біжить радісно на зустріч великому босу з його адвокатом та проводить цей допит.
За якою вартістю чи за заступництво у подальшому в ДБР заступником директора Бюро економічної безпеки України Бєлоусовим Юрієм Леонідовичем слідча проводить цей допит за моєї відсутності – мені не відомо. Але це є дією, спрямованою на штучне усунення потерпілої від участі у слідчій дії та є незаперечним доказом відкритої процесуальної змови, особистої зацікавленості слідчої та реалізації нею свідомого диверсійного маневру, упередженості та відкритого процесуального саботажу.
В самому допиті на всі мої запитання, що були надані раніше слідчий Т. Хмелевській, які стосувались злочинних дій голови Білоусова, що призвели до загибелі мого онука, останній бере ст. 63 Конституції України та відмовляється відповідати, побоюючись видати свій злочин, а питання, що були поставлені слідчою, по суті не мали відношення до причин: початку будівництва бомбосховища без проведення тендеру, без дозвільних документів та без огородження будівельного майданчика.
Слідча навмисно так і не встановила, бо не допитувала належним чином поки що свідка А. Білоусова, хто стоїть поряд з А. Білоусовим, де саме відбуваються земляні роботи на неогородженому небезпечному об’єкті на території «Гімназії №12» чи на території «Гімназії № 22», та інші моменти, що випливали з допиту останнього.
В інтересах забезпечення об’єктивності розслідування та створення повного психологічного та управлінського портрета особи посадовця (як того вимагає п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України – дані, що характеризують особу підозрюваного, свідка), мною були офіційно надані слідчій Т. Хмелевській беззаперечні документальні матеріали корупційних махінацій та службової недбалості А. Білоусова ще з початку 2000-х років, включно з десятком опублікованих свіжих відео розслідувань. Ця масштабна інформаційна та архівна база доводила наявність стійкої злочинної системності (цинічного підходу, спрямованого на особисту вигоду ціною будь-яких небезпек), що яскраво пояснювала свідоме сприяння і ігнорування мером небезпечного і безконтрольного зведення бомбосховища 19.09.2024 р.
Але замість детального вивчення «історії посадової халатності», яка обов’язково встановлюється у справах про «свідому бездіяльність або злочинну недбалість» та від якої внаслідок нахабства вже десятиліття страждає міська інфраструктура м. Кам’янського (випадки попередніх каліцтв під час обрушень і т.д.), Т. Хмелевська упереджено та агресивно саботує ці факти.
Залучення до матеріалів кримінальної справи з її боку відбулося тільки лише вигідно вилученого мерського заочного судового рішення щодо ображеної «гідості мера у 2006 р.», але цілеспрямовано і навмисне було приховано об’ємні багатотомні фактичні дані щодо кричущої системи зловживання бюджетами під його керівництвом та впливів на договірне безкарне кримінальне вибілювання корупційних забудов-піарів.
У підсумку цієї ситуації, вона бере до уваги лише «Заочне рішення» 2006 р. про збезчещеного Білоусова А.Л. на 17 тисяч гривень.
Відмова в залученні доказів про системність недбалості, проведення «прихованого» допиту ключового свідка та відкладення очної ставки в сукупності свідчать про відсутність бажання проводити об’єктивне, ретельне та ефективне розслідування загибелі дитини.
ЄСПЛ неодноразово наголошував, що ст. 2 Конвенції покладає на державу процесуальний обов’язок провести ефективне розслідування, особливо у випадках смерті внаслідок недбалості посадовців. Таке розслідування має бути:
(Див. посібник ЄСПЛ зі ст. 2 Конвенції, справи типу «Mihalov v. Ukraine», «Gorovenky and Bugara v. Ukraine», та численні рішення щодо неефективного розслідування смертей через службову недбалість).
У цій справі слідство (Т. Хмелевська) демонструє ознаки упередженості на користь високопосадовця, що може призвести до повторного порушення ст. 2 Конвенції Україною.
Тому, цинічна мотивація слідчої Т. Хмелевської, що розгляд історії діянь А. Білоусова і його корупційних характеристик – «виходить за межі повноважень слідчої» – розбивається об прямий висновок, який викладено у справі «Горовенки та Бугара проти України».
У цьому рішенні Суд категорично визнав, що відмова правоохоронних органів проаналізувати всі попередні історії поведінки та систематичних недоліків чи правопорушень (в т.ч. і порушень професійного плану, як у даній справі з початку 2000-х років), коли такі характеристики прямо підтверджують бездіяльність (недбалість) посадової особи у недопущенні загрози життю, є свідомим розвалом ефективності досудового розслідування та грубим порушенням вимог статті 2 Конвенції щодо позитивного обов’язку держави Україна гарантувати збір і перевірку всієї інформації про схильності до протиправних дій відповідних фігурантів справи.
Тому моя вимога цілком відповідає вимогам статті 91 КПК України та принципу Європейського Суду з прав людини – прийняти цей факт як системний прецедент.
Мені точно не відомо з яких причин міський голова Кам’янського А. Білоусов ще й досі на свободі після всіх тих розкрадань, про які йде мова в наведених нижче та надісланих слідчий Т. Хмелевській відеосюжетах (немає належного реагування поліції), але великий досвід розкрадання бюджетних коштів та мільйонні статки роблять свою справу, і тому правоохоронні органи (поліція, прокуратура, НАБУ, ДБР, СБУ), під «кришою» брата, або не відслідковують інформацію про розкрадання бюджетних коштів (в чому я особисто сумніваюсь), або просто отримують від нього хабарі та «закривають на це очі», або в самих «рильце в пухові», і тому бояться відповідальності за свої злочини.
Ось посилання та назви цих відео журналістських розслідувань:
1) https://www.youtube.com/watch?v=Q0gCRUgckRc Підставні тендерні мільйонери. Що відбувається у Кам’янському і до чого тут мер Білоусов та зеки?
2) https://www.youtube.com/watch?v=hyfSMvZYEGE Під прицілом влади: боротьба за правду та свободу у Кам’янському! | СтопКор;
3) https://www.youtube.com/watch?v=LeUAwH13frw&t=1s Кам’янське: Дерибан Землі, Розпродаж Майна та Мільйони на Траві | СтопКор;
4) https://www.youtube.com/watch?v=qjiel9zYAzs Хто збагачується на ремонті доріг та допомозі ЗСУ у Кам’янському? | СтопКор
5) https://www.youtube.com/watch?v=so7fh8rQVQE Навіщо завищують тарифи на комуналку на Дніпропетровщині, та скільки йде повз бюджет? | СтопКор
6) https://www.youtube.com/watch?v=v1jK9-l01fE&t=71s Закордонні фірми та приватизація готелю Зоря: на чому заробляє мер Кам’янського Білоусов? | СтопКор
7) https://www.youtube.com/watch?v=kVLUpxOXD2Y Андрій Білоусов: «Воруй больше, и главное – не попадаться!» Корупція в Кам’янському (№2)
8) https://www.youtube.com/watch?v=KU0yDIs68Fk «Віски, кола та сангріта»: Андрій Леонідович Білоусов – аморальний мер Кам’янського (№3)
* * *
Крім цього, пропіарившись в черговий раз на темі поховання мого онука, міський голова А. Кам’янського Білоусов відмовився надати відповіді на питання щодо поховання моєї дитини, а саме:
Висновку, окрім того, що А. Білоусов вкрав і на похованні дитини, в мене не має, бо інакше навіщо приховувати цю інформацію ?
* * *
Також, звертаю Вашу увагу на той факт, що після ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, я виявила цілий ряд підробних (сфальсифікованих) документів, залучених до кримінального провадження попереднім слідчим О. Королевичем разом із підрядником, і тому поставила цілий перелік питань на вирішення судових експертів у призначеній слідчою Т. Хиелевською експертизі. Остання відмовилась поставити ці питання експертам, навіть не розуміючи, що у А. Білоусова вистачить грошей на придбання будь-якої експертизи, а у його брата вистачить влади на залякування самого чесного та порядного експерта. Тому, не розуміючи це, слідча Хмелевська Тетяна Геннадіївна, вирішивши «прогнутись» перед замовником знищення доказів свого злочину, відкрито показала свою особисту зацікавленість у приховуванні злочинних дій з боку посадовців Кам’янської міської ради на чолі з Білоусовим Андрієм Леонідовичем та убезпеченні їх від відповідальності.
Крім того, я вже наголошувала в попередніх зверненнях, що відсутність 35-х томів кримінального провадження щодо загибелі мого онука в електронній формі дає Білоусову «карт-бланш» на знищення цих матеріалів під прикриттям війни, бо ще задовго до війни, за поясненнями правоохоронців, А. Білоусов підпалював документацію, пов’язану з ЖКГ, за що останні назвали його «Пожарник».
Я впевнена, що якби не рідний брат міського голови А. Білоусова – Ю. Бєлоусов, колишній ваш працівник, а тепер заступник директора Бюро економічної безпеки України, то справа вже давно була б передана до суду, і всі винуватці цієї трагедії через ненажерливість А. Білоусова були б притягнутими до кримінальної відповідальності разом із головним винуватцем.
Як я вже неодноразово вказувала у попередніх скаргах, винними у початку будівельних робіт без проведення тендеру, без дозвільних документів та без огородження, є високопосадовці Кам’янської міської ради – міський голова Кам’янського гр. Білоусов, директор департаменту ЖКГБ КМР гр. Засядьвовк, керівник Управління ДАБК КМР гр. Воздвиженський, директор департаменту освіти КМР гр. Рева.
Завдяки заступнику директора Бюро економічної безпеки України Бєлоусову Ю. Л. це кримінальне провадження навмисно затягується, в електронному виді не зберігається лише з однієї причини, щоб під прикриттям війни його втратити – знищити.
Саме Генеральна прокуратура повинна вести нагляд за резонансними кримінальними провадженнями: якщо злочин викликав широкий суспільний резонанс або стосується вчинення кримінального правопорушення високопосадовцями.
Невже для того, щоб Ви, Руслане Андрійовичу, навели порядок та змусили прокурорів Дніпропетровської обласної прокуратури чесно працювати за зарплату мені потрібно кожного місяцю надавати розголосу ситуації з навмисною тяганиною КП № 12024041160001319 від 08.10.2024 р., з недобросовісністю Ваших підлеглих та відсутністю контролю з Вашого боку?
Враховуючи више викладене, прошу Вашого негайного втручання для припинення тяганини у досудовому розслідуванні КП № 12024041160001319 від 08.10.2024 р.
Я переконана, що таким втручанням може бути лише виїзд групи порядних прокурорів з офісу Генеральної прокуратури України, бо вважаю, що порядні люди є у всіх галузях, нехай їх мало, але вони є.
Ключові підстави для виїзду (або проведення службового розслідування з відрядженням комісії) включають:
Я наполягаю на створенні такої виїзної групи прокурорів для перевірки всіх викладених мною фактів, як в цій скарзі, так і в скаргах поданих мною раніше.
З повагою, М.А. Закора
27 травня 2026 року
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
editor