Зневажливим, знущальним, а порою відверто скотським ставленням медиків до пацієнтів в Україні, на жаль, не здивуєш.

Це буденна реальність, яка нікого не шокує. Випадок, про який йтиметься нижче, стався у ЦРЛ Дніпровського району, що в селищі Слобожанське.

На рентген прийшло подружжя. Чоловік супроводжував важко хвору дружину. Жінка на обліку в онколога. Пересувається на ходунках: якось впала та зламала стегно. Потім – операція. Тепер от прийшла на повторний рентген, щоби з’ясувати, як зростається кістка.

Знімок є, але немає рентгенолога, який має зробити опис. Почали чекати під рентгенкабінетом. На годиннику була десь без двадцяти дванадцята.

За п’ять хвилин на дванадцяту з’явився рентгенолог. Чоловік протягнув йому знімок. Доктор запросив до свого кабінету, що в іншому приміщенні будівлі. Чоловік і жінка на ходунках попрямували коридорами за лікарем.

Щойно увійшли до кабінету, медик ошелешив, заявивши, що оскільки зараз вже розпочалася обідня перерва, він не робитиме опис, а займеться цим після.

Чоловік здивувався, запитавши, навіщо тоді доктор запросив їх до себе? До того ж, зауважив, вони почали чекати його за двадцять хвилин до дванадцятої, і в цей час його на робочому місці не було.

Це ніяк не вплинуло на рентгенолога, який вказав подружжю на двері. Що ж, обідня перерва – це «святе».

«Може це був тонкий натяк, що і за опис треба платити?» – подумав чоловік, бо за знімок місяць тому вони сплатили іншому рентгенологу 50 гривень. З рук у руки, за вимогою лікаря.

Йдучи з дружиною коридором, чоловік голосно обурювався, на що зреагувала одна зі співробітниць лікарні та поцікавилася, в чому справа.

Почувши, супроводила подружжя назад до кабінету. Вочевидь, медикиня була причетна до адміністрації, бо мала повноваження дати рентгенологу вказівку зайнятися описом знімку попри обід. Що вона і зробила. Та й пішла собі.

Той швидко впорався. А навздогін кинув подружжю: якщо щось не подобається і є якісь претензії, то нехай би йшли до приватної клініки.

Отакі ескулапи працюють в Слобожанській ЦРЛ. Ті, які працювали тут задовго до реформи, благополучно її пережили і безтурботно працюватимуть далі, не перестаючи вражати пацієнтів своєю «чуйністю» та медичною «етикою».

А також неухильним «дотриманням» засад «добровільності» в частині отримуваних від пацієнтів внесків. Без ніяких там чеків. Бо нащо ж та каса, коли можна без неї, отак просто. Як завжди було, є і буде попри всілякі реформи.

Якщо ж хтось чимось не задоволений, то нехай шурує до приватних медзакладів. А в комунальних – отак і не інакше…

А ще, щоби ви знали, ця жінка, яка давно живе з діагнозом і через хворобу не в змозі працювати, дивом лишилася на другій, неробочій групі інвалідності.

Цього року на МСЕК в лікарні ім. Мечникова, що називається «Містом Милосердя», її хотіли зняти, замінивши третьою, але «пожаліли» тільки через те, що хвора була на ходунках після перелому. Відклали екзекуцію на наступний рік. І це – попри надскладну операцію з видалення пухлини, сеанси променевої терапії після рецидиву.

Велике спасибі «докторам Менгеле» з МСЕК за небачене милосердя, проявлене до знесиленої недугом пацієнтки…

Для ВПО будують житло по завищеній ціні
Будівництвом у Межовій та Ірпені займається одна фірма